Музей Бардо

Музей Бардо, Національний музей Бардо (араб. المتحف الوطني بباردو‎) — археологічний музей у місті Туніс. В Північній Африці за значенням музей посідає друге місце після Каїрського музею в Єгипті.

Музей Бардо (Туніс)
араб. المتحف الوطني بباردو‎
36°48′33″ пн. ш. 10°08′04″ сх. д.
Тип музей
Частина від палац Бардоd
Країна  Туніс[1]
Розташування місто Туніс
Засновано заснований в листопаді 1882 р., відкритий 7 травня 1888
Відкрито 7 травня 1888
Відвідувачі 600.000 (2008 р.)
Директор Taher Ghalia, 2010 р.
Куратор Монсеф Бен Муссаd
Сайт www.bardomuseum.tn
Музей Бардо (Туніс)
 Музей Бардо у Вікісховищі

Споруда

Сучасна споруда музею розташована на околиці столиці держави Туніс в районі Бардо. Це історична територія міста, де в 13 столітті вибудували палацову споруду для султанів династії Хафсидів. Пізніше споруду перебудували для резиденції бея Туніса. Споруда має риси туніської архітектури, а її інтер'єри — типовий приклад місцевої еклектики з різними впливами арабської архітектури Азії, Франції і Андалузії. Останні впливи обумовлені вимушеними еміграціями іспанських арабів, силоміць вигнаних з міст і селищ арабського півдня Іберійського півострова в 16 ст., що оселились в Тунісі.

В 19 столітті палац як подарунок перейшов у майно столиці і його пристосували для музею. Наказ про створення музею датований 7 листопада 1882. Музей відкрито для відвідин з 1888. Музей Бардо — перший подібного роду музей в країнах Північної Африки. Первісна назва музею — Музей Алауї, на честь тодішнього бея Туніса.

Наприкінці 20 століття Національний музей Бардо отримав кредит в 30 000 000 динарів від Міжнародного банку реконструкції і розвитку.

З 1997 розпочато відновлення споруд колишнього палацу бея і створення нових приміщень закладу з відповідними музейними вимогами, загальна площа яких становить 8.000 м².

  • Музей Бардо з дороги
  • Новий корпус
  • Левині сходи

Формування збірки
Музейні експозиції, споруди музею в розрізі

На формування колекцій музею помітно вплинули надзвичайно багаті археологічні знахідки на узбережжі Середземного моря, заселеного і колонізованого послідовно фінікійцями, римлянами, варварами-аріанами, арабами. В 20 столітті до артефактів, вивезених з стародавніх міст Карфагена, Утіка, Дуга, Хадруметум додалися колекції ранньохристиянського і мусульманського мистецтва, а також скарби мистецтва, знайдені підводними археологами.

В музеї зібрані залишки матеріальної культури фінікійців, майстрів Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, християнства середньовічного періоду, твори мусульманських майстрів. Кількість тільки залишків давньоримських мозаїк (знайдених в розкопках в 20 столітті) в музеї Бардо перевищувала їх кількість в музеях Італії і Помпеях, а їх сюжети — по-над конкуренцією. Музейні колекції Бардо поступилися своїм першим містом лише в 21 столітті після відкриття Музею мозаїк Зеугми, випадково знайдених на півдні сучасної Туреччини, котрі почали викрадати чорні археологи і переправляти за кордони.

У музеї Бардо зібрані також:

  • давньогрецькі бронзові скульптури
  • давньоримські погруддя римських імператорів
  • давньоримська скульптура
  • деталі архітектурних споруд (колони, капітелі, стели)
  • макети архітектурних споруд
  • макети історичних човнів
  • кераміка греків, римлян,майстрів арабських країн
  • історичні ювелірні вироби
  • епіграфічна колекція різних історичних періодів
  • етнографічні колекції Туніса
  • невеликі колекції меблів тощо.

Палацові зали (часто затишні і невеликі) первісно не призначалися для музею, тому фрагменти мозаїк фіксовані на стенди і розвішані на стінах. Еклектичний, незвичний характер мають і зали, прикрашені кольоровими кахлями, на тлі яких експоновані портрети римських імператорів.

Вибрані колекції і твори

Мусульманські збірки
Малий палац, внутрішній дворик з фонтаном

Збірки мусульманського мистецтва розташовані в так званому Малому палаці, збудованому в 1831–1832. Він зберігає елементи арабської архітектури з невеличкими залами, прикрашеними дерев'яними різьбленими стелями. Внутрішній дворик палацу прикрашають кольорові кахлі і фонтан.

  • Глек з традиційним геометричним декором
  • Кераміка фатімідів з зображенням тварини
  • Портал, декор дерев'яних дверей
  • Народна кераміка

Зразки епіграфіки
  • Куфічний каліграфічний напис Корану.
  • Синій Коран з Кайруана, 10-11 ст.
  • Мозаїка з написом і левом
  • Залишок мозаїки з написом

Артефакти з Махдії
Реконструкція садочка з артефактами з Махдії

На морському дні поблизу міста Махдія 1907 року був знайдений стародавній потонулий човен з вантажем. Дослідження знахідки проводили під керівництвом тодішнього директора музею Бардо — французького археолога Альфреда Мерліна, що дозволило в період 1907–1913 рр. підняти і зберегти для музею більшість знахідок. До цього Музей Бардо мав невелику кількість артефактів, пов'язаних з мистецтвом Стародавньої Греції. Знахідки поблизу міста Махдія перевели мистецькі збірки туніського закладу в розряд надзвичайних. Бо з потонулого човна підняли унікальні вироби давньогрецьких майстрів. За припущеннями, вантаж судна — награбоване майно з Стародавньої Греції, яке намагався вивезти в свої володіння Луций Корнелій Сулла після його звільнення з Афін в 86 році до н. е. Човен ішов морем з Пирея до Італії і потонув біля берегів Африки в шторм. Серед вантажів човна — бруски свинцю, кітви, залишки дерев'яних і металевих меблів, садові прикраси для перістиля, мармурові колони і залишки катапульти, мармурові і бронзові скульптури сатира, танцюючих карликів, фігурка Ероса і скульптури, помічені іменем грецького скульптора Боетоса. Мистецька і наукова вартість знахідок з Махдії ненабагато поступалася знахідкам з Антикітери в Греції.

Так, садові артефакти, підняті з галери, надали можливість музейному закладу створити реконструкцію садочка в перістилі на зразок садів в Помпеях.

  • Сатир з Махдії
  • Амфори з галери, потонулої біля Махдії
  • Давньоримська кітва
  • Погруддя Венери з Махдії
  • Римські мозаїки на стінах і реконструкція садочка в перістилі
  • Мармуровий кратер з Махдії
  • Канделябр з Махдії
  • Бронзова голівка сатира з Махдії
  • Римські меблі (реконструкція залишків з Махдії)

Портрети римських імператорів

Колекція давньоримських мозаїк Бардо

Світової слави музей Бардо зажив завдяки численним мозаїкам доби Стародавнього Риму. В експозиціях представлені як цілісні композиції, так і їх фрагменти. Римська колонізація узбережжя Північної Африки перетворила його на низку портів і міст з кам'яною забудовою, казармами, тріумфальними арками римських імператорів, храмами, цирками для боїв гладіаторів, термами і віллами, прикрашеними скульптурами, басейнами, садами і мозаїками. Залишки цих мозаїк з розкопаних міст десятиліттями рятували і перевозили в музей Бардо.

  • Кузня Вулкана
  • Пані з театральною маскою
  • Напис
  • Дикі свині
  • Дичина
  • Служниця з дзеркалом і пані
  • Птахи біля фонтана
  • Морські тритони
  • Діоніс і пірати
  • Мозаїка з будинку римлянина Юлія в Карфагені

Див. також

Джерела
  • Ривкин Б. И. «Малая история искусств. Античное искусство», М, «Искусство», 1972
  • François Baratte, Histoire de l'art antique : L'art romain, éd. Manuels de l’école du Louvre — La documentation française, Paris, 1996 (ISBN 2711835243)
  • Khaled Belkhodja, Ammar Mahjoubi et Hédi Slim, Histoire de la Tunisie, tome I «L'Antiquité», éd. Société tunisienne de diffusion, Tunis, 2003
  • Aïcha Ben Abed-Ben Khader, Le musée du Bardo, éd. Cérès, Tunis, 1992 (ISBN 997370083X)
  • Chokri Ben Nessir, «Le Bardo actuel & Le Bardo du futur», La Presse Magazine, no 986, 3 septembre 2006, pp. 3-5
  • Zeïneb Benzina Ben Abdallah, Catalogue des inscriptions latines païennes du musée du Bardo, éd. Institut national d'archéologie et d'art, Tunis, 1986 (ISBN 2728301190)
  • Mongi Ennaïfer, La civilisation tunisienne à travers la mosaïque, éd. Société tunisienne de diffusion, Tunis, 1973
  • Albert France-Lanord, Conservation des bronzes : musée du Bardo, éd. Unesco, Paris, 1980 (lire en ligne)
  • Georges Gautier et Michel Amandry, «Les monnaies romaines en or conservées au Musée du Bardo à Tunis», Revue numismatique, vol. 6, no 150, 1995, pp. 256–263 (lire en ligne)
  • Mounira Harbi-Riahi, Mohamed El Aziz Ben Achour, Samya El Mechat et al., Le musée du Bardo : hier et aujourd'hui, 1888–1988, éd. Institut national d'archéologie et d'art, Tunis, 1988
  • Gisela Hellenkemper Salies, Hans-Hoyer von Prittwitz, Gaffron Bauchen et Gerhard Bauchen, Das Wrack. Der antike Schiffsfund von Mahdia, éd. Rheinland Verlag, Cologne, 1994 (ISBN 9783792714426)
  • Alfred Merlin et Louis Poinssot, Guide du Musée Alaoui, Musée du Bardo, éd. Direction des antiquités et des arts, Tunis, 1950
  • Khira Skik, Musée du Bardo : département musulman, éd. Institut national d'archéologie et d'art, Tunis, 1974
  • Hédi Slim et Nicolas Fauqué, La Tunisie antique. De Hannibal à saint Augustin, éd. Mengès, Paris, 2001 (ISBN 285620421X)
  • Mohamed Yacoub, Musée du Bardo, éd. Institut national d'archéologie et d'art, Tunis, 1969
  • Mohamed Yacoub, Le Musée du Bardo : départements antiques, éd. Agence nationale du patrimoine, Tunis, 1993

Посилання
  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.