Музей природознавства (Лондон)
Музей природознавства (англ. Natural History Museum) — один з трьох великих музеїв на Ексхібішн роуд у Південному Кенсінгтоні у Лондоні (інші два це Музей науки та Музей Вікторії та Альберта) та четвертий за відвідуваністю у Великій Британії. Головний вхід виходить на Кромвель Роад. Спонсором музею є Міністерство культури, медіа та спорту (англ. Department for Culture, Media and Sport).[7]
Музей природознавства Natural History Museum | |
---|---|
| |
51.495983° пн. ш. 0.176372° зх. д. | |
Тип |
музей природничої історії національний музей і гербарій[1] |
Статус спадщини | реєстрова будівля 1 ступеняd |
Склад | Natural History Museum Library and Archivesd і British Museum (Natural History). Department of Botany.d |
Країна | Велика Британія |
Розташування | Ексхібішн роуд, Південний Кенсінгтон, Лондон |
Адреса | SW7 5BD Exhibition Roadd |
Стиль | неороманський стиль |
Архітектор | Alfred Waterhoused |
Засновник | Річард Оуен |
Засновано | 1881 |
Відкрито | 1881 |
Фонд | 80 000 000[2] |
Відвідувачі |
4,145,153 (2009)[3] |
Директор | Dr Michael Dixon |
Сайт | www.nhm.ac.uk |
Музей природознавства (Лондон) (Сполучене Королівство) | |
Джерела: | |
Музей природознавства у Вікісховищі |
Історія
Основу колекції становить зібрання доктора Ганса Слоуна (1660–1753), яке включає гербарій та скелети тварин і людини, що спочатку виставлялися в Монтегю-хаусі (Блумсбері). Спершу цими експонатами завідував Британський музей.
У 1850-х роках професор Р. Овен (директор відділу природознавства Британського музею) поставив питання про розширення зборів та необхідності власного приміщення. 1864 року під музей було куплено ділянку землі в Кенсінгтоні.
Архітектурний проект був розроблений Френсісом Фоуком і після його смерті допрацьовувався Альфредом Вотерхаузом. Фасад витриманий в неороманському стилі. Будівництво було розпочато 1873 року та закінчилося 1880 року. Музей відкрився 1881 року; 1963 року він остаточно відокремився від Британського музею.
До 1992 року називався 'British Museum (Natural History) , а в науковій літературі був відомий під абревіатурою B.M. (N.H.) або BMNH[8].
Експонати
Музей відомий насамперед своїми колекціями скелетів динозаврів у центральному залі, зокрема знаменитим скелетом диплодока (завдовжки 26 метрів), а також цікавою механічною моделлю тираннозавра. У зоологічній частині розташовується 30-метровий кит. Музей має цікаву колекцію метеоритів.
У зовнішньому оздобленні та інтер'єрі музейного будинку використано теракоту майстрів фірми Gibbs And Canning Limited з Tamworth. Цеглини прикрашені зображеннями рослин, тварин та закам'янілостей. Вхід у музей вільний. Найближча станція метро — South Kensington.
Галерея
- Зовнішній вигляд біля входу на вулиці Кромвел Роад
- Центральний зал
- Зал великих ссавців (Large Mammals Hall)
- У кімнаті Tank Room в Центрі Дарвіна
- Скелети, що висять на балконах центральної зали
- Рухома модель Тираннозавра
- Центральна зала (The Central Hall)
Примітки
- Index Herbariorum
- https://www.nhm.ac.uk/our-science/collections.html?
- Visits made in 2009 to visitor attractions in membership with ALVA. Association of Leading Visitor Attractions. Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 21 травня 2010.
- Wallace A., McCarthy D. Survey of GLAM open access policy and practice, October 31, 2019 // Google Таблиці — 2019.
- Wallace A., McCarthy D. Survey of GLAM open access policy and practice, April 30, 2020 // Google Таблиці — 2020.
- McCarthy D. Survey of GLAM open access policy and practice, August 3, 2021 (English) // Google Таблиці — 2021.
- Museum governance. The Natural History Museum. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 14 березня 2010.
- Museums and Galleries Act 1992 (англ.)(Перевірено 15 травня 2011)