Музей хліба (Переяслав)

Музей створено 1984 року за ініціативою директора Михайла Івановича Сікорського. Музейна експозиція показує основні періоди соціально-економічного і культурного розвитку українського хлібовиробництва впродовж його історичного розвитку.

Основою музею стала значна колекція знарядь праці, зібрана ще з 1950-х років науковцями історичного музею на чолі з Михайлом Івановичем Жамом (1927—2002)[1].

Головна будівля музейного комплексу хліба

Музей має п'ятнадцять тематичних розділів, де представлено основні етапи розвитку хліборобства і хлібопекарства, показано річний цикл хліборобської роботи українських селян, традиції використання зерна та хліба в українському побуті, народних звичаях і обрядах календарного та родинного циклів.

• Розділи «Хліб в епоху первісного суспільства» та «Хліб в епоху розкладу первісно-общинних відносин та в ранньофеодальному суспільстві».
• Розділ «Розвиток хліборобства та хлібопекарства в Україні в період розвитку феодальних та формування капіталістичних відносин».
• Розділи «Зернове господарство України в радянський період» та «Хліб Великої Вітчизняної війни».
• Розділ «Системи землеробства і хлібопекарська галузь УРСР 50-80 років XX століття».
• Розділ «Селекція зернових культур — як складова частина системи землеробства».
• Розділ «Хліб в народних звичаях та обрядах».
• Розділ «Життя і побут хліборобської родини».
• Розділ «Сільськогосподарська техніка 20-80 років XX століття».

Музейний комплекс займає територію близько 2,5 гектари:

• Вознесенська церква побудови 1897 року із села Мала Каратуль (із втраченими верхами), де розміщена основна експозиція площею 600 кв. м. (6 залів);
• хата селянина-хлібороба (с. Кунцеве Новосанжарського району Полтавської області);
• три комори для зберігання зерна в селах Яхники і Вишневе Лохвицького району Полтавської області та в місті Київ на Подолі;
• вітряний млин (с. Мирча Бородянського району Київської обл.);
• майстерня з виготовлення та насікання жорнових каменів та відкритий виставковий майданчик, де представлена сільськогосподарська техніка кінця ХІХ — ХХ століть (зокрема, ґрунтообробні знаряддя праці, унікальна колекція плугів, військово-польова пекарня, механізований молотильний тік, зернозбиральні та вантажні машини і «крилатий хлібороб» — «АН-2»).

• 
  Вознесенська церква із села Мала Каратуль - основний експозиційний павільйон музею.
• 
  Панно «Хліб всьому голова» на фасаді павільйону Музею хліба. Автор Л. Іващенко.
• 
  Локомобіль
• 
  Експозиція Музею хліба
• 
  АН-2
• 
  Комбайн «Колос»
• 
  Хата селянина-хлібороба із с. Кунцево Новосанжарського району Полтавської області.
• 
  Інтер’єр хати селянина-хлібороба із с. Кунцево Новосанжарського району Полтавської області.
• 
  Інтер’єр хати селянина-хлібороба із с. Кунцево Новосанжарського району Полтавської області.
• 
  Комора із с. Вишневого Лохвицького району Полтавської області.
• 
  Вітряний млин із с. Мирча Бородянського району Київської області.

• Народний музей хліба (Київ)
• Музей Хліба (Велика Цвіля)
• Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
• Музеї Переяслава

• Музей хліба, сайт НІЕЗ «Переяслав»;
• Музей хліба національного історико-етнографічного заповідника «переяслав»: до 25-річчя створення та діяльності, сайт Переяславщина;
• Музей хліба, сайт НІЕЗ «Переяслав»;
• Жам О. Музею хліба — двадцять років (з історії створення та діяльності музею) // Матеріали 3-ї Всеукраїнської науково- практичної конференції «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи». — К., 2004.
• Шкіра Л. М. Про історію «Музею хліба» НІЕЗ «Переяслав» (з досвіду створення експозиції та її популяризації) // Матеріали VI-ї всеукраїнської науково-практичної конференції «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи». — Коростень, 2007. — С.17-23.
• Жам О. М. Хліборобська техніка Музею хліба НІЕЗ «Переяслав» // Матеріали 2-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії техніки». — К., 2003.