Музей історії Богуславщини

Будинок, у якому нині розташована експозиція музею історії Богуславщини, збудований 1909 року. До 1917 року у цьому приміщенні містилася богуславська двокласна Міністерська школа.

Музей відкритий у липні 1968 року за ініціативи Я. Ушакова, який пізніше став його першим директором. У 1975 році музей отримав статус народного. У 1982—1987 роках директором музею був Заслужений працівник культури УРСР Борис Левченко, автор фактично всієї його експозиції. Від 1988 року — відділ Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника. Від 1997 року — самостійний державний музей, філіями якого є[1]:

• меморіальний музей-садиба Марка Вовчка;
• меморіальний музей-садиба Івана Сошенка;
• музей декоративно-ужиткового мистецтва.

Експозиція розташована у трьох залах та складається з дев'яти розділів[1]:

• історія первісної доби (представлено кам’яну, мідну, бронзову, Ранню залізну доби, а також трипільську, ямну, середньодніпровську, тшинецько-комарівську, білогрудівську, чорноліську, зарубинецьку, сарматську, черняхівську культури);
• Богуславщина у XIII—XVIII століттях;
• соціально-еконономічний розвиток та політичний рух на Богуславщині у XVIII — на початку ХХ ст.;
• освіта, культура, медицина XVII–XIX століття;
• події 1917—1920 років;
• соціально-еконономічний розвиток на Богуславщині у 1928—1941 роках;
• Друга світова війна;
• Богуславщина у 1944—1990 роках;
• Богуславщина сьогодні.

Біля музею знаходяться пам'ятні знаки київському маляру Галику Алімпію та богуславському полковнику, одному з керівників повстання Семена Палія — Самійлові Самусю, встановлені 2008 року.

• Ніколенко І. Богуславщина: Нариси з історії краю. — Богуслав : МПП «Квадрат», 1994. — 112 с.
• С. І. Боковий Музей історії Богуславщини // ЕСУ