Середньодніпровська культура

Середньодніпро́вська культу́ра — археологічна культура бронзової доби.

Датується радіовуглецевим методом 3000—1500 роками до н. е. Була поширена на території сточища середньої і верхньої течії Дніпра і Десни. Вважається, що її носіями були прибулі з заходу племена культури шнурової кераміки. Виділена В. Городцовим на початку 20 сторіччя.

Головними знахідками середньодніпровської культури є

• просвердлені кам'яні сокири
• різноманітна кераміка, виготовлена з глини з домішкою дрібнозернистого піску, здебільшого з відбитками шнура.
• на місцях поселень та в могильниках знайдено кам'яні зернотертки та долота,
• вістря до стріл та прикраси, виконані з кременю і бронзи. Останні свідчать про зв'язки племен шнурової кераміки з племенами Північного Кавказу, Карпато-Дунайського басейну та Балтійського регіону.

Житла племен Середньодніпровської культури — наземні хати.

Племена середньодніпровської культури займалися хліборобством, скотарством (між знахідками — кістки рогатої худоби, свиней і коней) і мисливством.