Середньодніпровська культура

Середньодніпро́вська культу́ра — археологічна культура бронзової доби.

Датується радіовуглецевим методом 3000—1500 роками до н. е. Була поширена на території сточища середньої і верхньої течії Дніпра і Десни. Вважається, що її носіями були прибулі з заходу племена культури шнурової кераміки. Виділена В. Городцовим на початку 20 сторіччя.

Головними знахідками середньодніпровської культури є

Житла племен Середньодніпровської культури — наземні хати.

Племена середньодніпровської культури займалися хліборобством, скотарством (між знахідками — кістки рогатої худоби, свиней і коней) і мисливством.

Пам'ятки середньодніпровської культури

Найкраще досліджені в Україні місця поселень Середньодніпровської культури Ісківщина біля Канева, а також Пекарі та Княжа Гора.

Пам'ятки раннього етапу

Долинка, Новоселки, Мокіївка, Гамарна, Яблонівка, Деренковець, Іванівка, Беркозівка, Зеленки, Липовець, Курти, Кагарлик, Забара, Гришенци, Шандра, Городище.

Пам'ятки середнього етапу

Пам'ятки пізнього етапу

Домантове, Пекарі, Канів, Трахтемирів, Зарубинці, Козинці, Бортничи, Селище-5, Старосілля, Завалівка, Євминка, Погорелівка, Мар'янівка, Новоселки, Коритне, Шуляки, Дубрівка, Мокіївка, Медвин, Хирівка, Деренковець, Будківка, Нетеребки, Іванівка, Ємчиха, Зеленки, Гамарня, Гамарня-Яблунівка, Потік, Моства.[1]

Джерела та література

  1. Археология Украинской СССР. Том 1 (російською). Київ: Наукова думка. 1985. с. 363.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.