Музей історії Бурятії

9 травня 1919 року відбулося перше засідання «Товариства вивчення Прибайкалля», при якому був створений музей[1]. Одним із перших експонатів музею був настінний годинник декабриста М. О. Бестужева, якbq він зібрав під час каторги в Петровському заводі.

У 1921 році в будівлі колишнього Реального училища (вул. Леніна, 11) відкрився Прибайкальський обласний музей[2]. У 1923 році Постановою Бурятського революційного комітету під керівництвом М. М. Єрбанова музей був реорганізований в Бурят-Монгольський національний музей (Верхньоудинський краєзнавчий музей).

Музей розпочав роботу на початку квітня 1924 року. Експозиція займала три кімнати[3]. У музей були передані експонати Бурвисткома, а також експонати Бурят-Монгольської АРСР на Всеросійській сільськогосподарській і кустарно-промисловій виставці[4]. Колекція музею була поділена на три розділи: культурно-історичний, природно-історичний та суспільно-економічний. З 18 травня по 15 вересня 1924 р. музейні фонди поповнилися 1199 предметами[5]. Восени 1924 року музей розпочав переїзд в будівлю колишнього торгового пасажу купця Второва (вул. Леніна, 21, м. Улан-Уде)[6].

З 18 по 23 травня 1930 року в музеї пройшла перша в Бурятії виставка предметів боністики і поштових марок. Всього було виставлено до 1 000 бон і 400 марок[7].

12 липня 1983 року в Улан-Уде почав працювати Музей природи Бурятії, створений на базі відділу природи Верхньоудинського краєзнавчого музею.

З 2011 року Музей історії Бурятії включений до складу Державної автономної установи культури РБ «Національний музей Республіки Бурятія».

• Етногенез бурятської народності. Археологічні, лінгвістичні, етнографічні та інші джерела.
• Етнографія корінних етносів: бурятів та евенків.
• Російське населення Бурятії: склад населення, господарська діяльність, міста.
• Адміністративна система управління в Сибіру.
• Просвітництво і культура Бурятії в XVIII—XIX століттях.
• Діячі освіти і науки.
• Революції 1905 і 1917 років, громадянська війна, персоналії, національні рухи.
• Освіта Бурят-Монгольської АРСР.
• Радянський період.

Фрагмент експозиції музею

Площа приміщень для фондового зберігання — 462 кв.м. Загальна площа музею для зберігання і показу колекцій — 1600 кв. м.

У колекціях музею зберігається понад 100 тисяч одиниць зберігання. Групи колекцій:

• Археологічна (почала формуватися до створення музею).
• Нумізматична. Понад 2000 предметів в колекції медалей.
• Етнографічна.
• Релігійна: шаманізм, буддизм, православ'я (почала формуватися в 1930-ті роки).
• Рідкісних книг (почала формуватися в 1930-ті роки). У 1979 році фонд рідкісних книг було виділено з бібліотеки музею.
• Документальна. 7562 одиниць зберігання документів з середини XIX століття по 1999 рік.
• Фотодокументальна. 7875 одиниць зберігання фотодокументів з 1870 року по 1988 рік.
• Фонодокументальна. Грамплатівки із записами російських народних пісень, романсів, вальсів, арій з опер у виконанні І. С. Козловського, С. Я. Лемешева, Ф. І. Шаляпіна та ін.
• Кінодокументальна. 714 одиниць зберігання кінодокументів з 1930 року по 1989 рік. Документальні фільми про побут, життя бурятів та евенків[8].
• Живопис, графіка, предмети сучасності.

У 1992 році, після виходу Постанови Ради Міністрів СРСР від 29 грудня 1990 року, православним храмам були передані 490 культових предмети.

До 1995 року колекції музею зберігалися в будівлі Одігітріївського собору. У 1995 році вийшла постанова Уряду Республіки Бурятія щодо поступової передачі будівлі собору Російській православній церкві. Переїзд музею в сучасну будівлю тривав до 1999 року.

• 
  У музеї зберігається примірник Атласу тибетської медицини, привезений емчі-ламою Ш. Сунуєвим наприкінці XIX століття з тибетського монастиря Сертог-мемба. Атлас являє собою комплект з 76 ілюстрацій (наочних посібників, виконаних у традиційній тибетській техніці станкового живопису на полотні фарбами) до медичного трактату «Вайдур'я-онбо» («Блакитний Берил»), який, в свою чергу, був написаний як коментар до ще більш давнього медичного трактату «Чжуд-Ши» («Чотири Тантри» або «Чотирикнижжя»). Ілюстрації були створені в 1686—1689 рр. в Тибеті, за часів правління Його Святості Далай Лами V, під керівництвом автора трактату «Блакитний Берил» Десріда Санджея Г'ятсо. Даний комплект Атласу як точна копія ілюстрацій 17 ст. був виконаний в кінці 19 століття з ініціативи та під керівництвом відомого бурятського громадського, релігійного діяча, дипломата і просвітителя Агвана Доржієва (1853—1938), який займав високу посаду у Тибетській теократичній державі (за часів правління Його Святості Далай Лами XIII був міністром фінансів). З кінця 19 ст. по 1926 рік Атлас зберігався і використовувався в навчальному процесі ченцями, щоб краще осягати «Мистецтво лікування» при Цугольському дацані Бурятії (в 1896 році в даному монастирі була відкрита перша медична школа або факультет — Мамба-дацан). З 1926 по 1936—1937 роки комплект знаходився в Ацагатському дацані, де в 1911 р. Чойнзоном Іролтуєвим (1853—1918), видатним релігійним і громадським діячем, 11 Пандідо Хамбо ламою Забайкалля, другом і соратником Агвана Доржієва, була відкрита друга в Бурятії школа Тибетської медицини. З 1937 року і до цього дня Атлас Тибетської медицини, унікальний пам'ятник культури, мистецтва, етнографії та медицини, знаходиться на зберіганні в Національному музеї Республіки Бурятія.
• У музеї зібрана колекція костюмів і масок містерії Цам.
• Рукопис епосу Гесер у викладі бурятського оповідача Папи Тушемілова.

• Бажеєв, Даніїл Гаврилович (1907—1981) — історик, співробітник і директор музею з 1936 по 1941 рік й після Великої Вітчизняної війни.
• Хамзіна, Євгенія Олексіївна (1929—2015) — радянський і російський археолог, педагог, заслужений працівник культури Бурятської АРСР. Працювала в музеї на початку 1950-х.

• Хангалов, Матвій Миколайович
• Музеї Бурятії

• Збірник статей // Музей історії Бурятії імені М. М. Хангалова - Улан-Уде, 1999.

Сторінка музею на сайті Національного музею Республіки Бурятія