Мура Будберг

Марія (Мура) Ігнатівна Закревська-Бенкендорф-Будберг (приблизно 1891/92, Полтава — листопад 1974) — дипломатка, авантюристка, ймовірно подвійна агентка ОГПУ і англійської розвідки. Авторка сценаріїв до фільмів.

Мура Будберг
Народилася 1892[1][2][…]
Полтава, Російська імперія
Померла листопад 1974[1][2][…]
Тоскана, Італія
Поховання Chiswick New Cemeteryd[3]
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність перекладачка, сценаристка
Знання мов російська[1]
Заклад MI5
Рід Benckendorffd
Батько Закревський Гнат Платонович[4]
Мати Maria Nikolaievna Bereyshad[5]
У шлюбі з Johann von Benckendorffd
Діти Paul von Benckendorffd[4] і Tatiana von Benckendorffd[4]
IMDb ID 0118900
Марія Будберг у 1972 році

Близькі називали її Мура, а Максим Горький «залізна жінка». Була співмешканкою (розм. «громадянською дружиною») Горького.

Біографія

Народилась в Полтаві, була дочкою Гната Закревського (1841–1905), українського дворянина і дипломата Російської імперії. Онука Ганни Закревської.

Марія вперше вийшла заміж за Івана (Йоганна) фон Бенкендорфа, високпосадового імператорського дипломата, 1911 року. Вони володіли маєтком Jendel в Jäneda (в Естонії), де Бенкендорфа застрелив в 1918 (?1919) році місцевий селянин.

До Жовтневої революції Мура працювала у посольстві Російської республіки в Берліні, де вона познайомилася з британським дипломатом Брюсом Локхартом. Після вбивства її чоловіка в 1918 році вона була заарештована з підозрою в шпигунстві на користь Великої Британії і переведена до в'язниці на Луб'янці. Британський дипломат сер Локхарт, який згадує її у своїй книзі спогадів «Секретний агент», намагався поручитися за неї, проте він також був затриманий і незабаром висланий з Росії у зв'язку зі справою «Ambassadorial Conspiracy», також відомою як «Локхартова змова»). Марія була випущена, за умови, що вона буде співпрацювати з розвідкою, якщо виникне необхідність у майбутньому.

Мура отримала роботу у виданні «Всесвітня література», де вона зустріла письменника Максима Горького за допомогою Корнія Чуковського. Вона стала секретарем і цивільною дружиною Горького, проживаючи в його будинку з 1920 по 1933 рік, з невеликими перервами. Він з гіркотою присвячує їй свою останню велику роботу, роман «Життя Клима Самгіна».

У 1920 році вона зустріла англійського історика і письменника-фантаста Герберта Уеллса і стала його коханкою. Їх стосунки були відновлені 1933 року в Лондоні, куди вона емігрувала після розставання з Горьким. Близькі стосунки з Уеллсом тривали до його смерті. Уеллс попросив її вийти за нього заміж, але Будберг рішуче відкинула цю пропозицію.

Вона відвідала Радянський Союз двічі, в 1936 році на похорони Горького, та в кінці 1950 року, з дочкою Олександра Гучкова.

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.