Мурський Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Му́рський (Мульман; нім. Alexander Murski; 1869—1943) — німецький актор і режисер.

Мурський Олександр Олександрович
Народився 1 листопада 1869(1869-11-01) або 1 вересня 1869(1869-09-01)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер квітень 1943 (73 роки)
Тулуза[2]
Країна  Веймарська республіка
 Російська імперія
 СРСР
Діяльність актор
Роки активності з 1924
IMDb ID 0615407

Життєпис

Народився 1869 року в Санкт-Петербурзі.

З кінця XIX століття грав переважно в невеликих російських театрах.

1899—1900 — актор Російського театру в Литві.

1901—1903 — актор московського Малого театру.

Виступав в антрепризі Макса Максіна, згодом відомого німецького кінопродюсера.[3], був актором трупи М. М. Синельникова.[4]

Працював у Київській російській драмі, володів українською мовою, грав роль Хлестакова в «Ревізорі», поставленому Миколою Садовським українською мовою.[5] Викладав репертуар в Одеському українському театральному інституті імені Марка Кропивницького, що діяв 1919—1924 років.[6]

У лютому 1922 року гастролював з російською театральною трупою з «Чортом» Ференца Мольнара. Тоді ж вперше приїхав до Парижа.

Від 1924 року Мурський почав інтенсивно зніматися в Берліні, як правило у ролях поважних осіб (1924 — роль містера Аделскройда у фільмі «Міхаель», 1925 рік — роль судді у «Die Insel der Träume», 1926 — роль старшого прокурора, 1927 — роль прем'єр -міністра у «Die Geliebte des Gouverneur», 1929 — роль банкіра у фільмі «Втеча до іноземного легіону» і роль сера Чарльза Баскервіля у «Собаці Баскервілів»). Часто Мурського також використовували у ролях росіянина в літературному, драматичному та історичному матеріалі.

Будучи євреєм, 1939 року втік від переслідувань нацистського режиму Німеччини до Парижу. Там кілька разів грав у спектаклях російських театральних труп у вигнанні, а також поставив такі п'єси, як «Вовки та вівці» О. Островського.

До березня 1940 року мистецьку діяльність Мурського можна простежити по так званих творчих вечорах культурних заходів російської еміграції, що проводилися в Російській консерваторії в Парижі.

Там він був членом правління Харківського земляцтва (1939), брав участь у вечорах Одеського і Харківського земляцтв.

З приходом німецьких військ до Франції переїхав з Парижу до Тулузи, де й помер у квітні 1943 року.

Фільмографія (нім.)
  • 1923 — Im Schatten der Moschee
  • 1923 — Zaida, die Tragödie eines Modells
  • 1924 — Michael
  • 1924 — Komödie des Herzens
  • 1924 — Zwei Kinder
  • 1925 — Die Insel der Träume
  • 1925 — Die Prinzessin und der Geiger
  • 1925 — Die freudlose Gasse
  • 1925 — Die gefundene Braut
  • 1925 — Das Fräulein vom Amt
  • 1925 — Liebe macht blind
  • 1926 — Sein größter Fall
  • 1926 — Staatsanwalt Jordan
  • 1926 — Dagfin
  • 1926 — Ein Mordsmädel
  • 1927 — Die glühende Gasse
  • 1927 — Die Geliebte des Gouverneurs
  • 1927 — Mata Hari
  • 1927 — Pique Dame
  • 1927 — Die heilige Lüge
  • 1927 — Heimweh
  • 1927 — Die berühmte Frau
  • 1927 — Luther — Ein Film der deutschen Reformation
  • 1927 — Manege
  • 1928 — Die geheime Macht
  • 1928 — Zwei rote Rosen
  • 1928 — Eva in Seide
  • 1928 — Rasputins Liebesabenteuer
  • 1928 — Die Republik der Backfische
  • 1928 — Der Mann mit dem Laubfrosch
  • 1929 — Fräulein Else
  • 1929 — Flucht in die Fremdenlegion
  • 1929 — Der Hund von Baskerville
  • 1929 — Der Leutnant ihrer Majestät
  • 1929 — Der Günstling von Schönbrunn
  • 1929 — Spielereien einer Kaiserin
  • 1929 — Der weiße Teufel
  • 1930 — Cyankali
  • 1930 — Die Jagd nach dem Glück
  • 1930 — Das Flötenkonzert von Sans-souci
  • 1930 — Der Fall des Generalstabs-Oberst Redl
  • 1931 — Jeder fragt nach Erika
  • 1931 — Im Geheimdienst
  • 1931 — Der ungetreue Eckehart
  • 1932 — Rasputin
  • 1932 — Tausend für eine Nacht

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1061309770 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Театральная критика российской провинций 1880—1917: комментированная антология / А. Кузичева. — М.: Наука, 2006 С. 534
  4. Праці пам'яткознавців // Ювілейна збірка наукових статей з пам′яткоохоронної роботи. — Харків: Курсор, 2014. — С. 75
  5. В.Василько. Микола Садовстький та його театр. — К.: Мистецтво, 1962. — С. 155
  6. Олександр Музичко. Одеська українська театральна студія та інститут імені М.Кропивницького (1919—1924 роки) // Українознавчий альманах. — 2011. — Додаток — стаття професора В. Лазурського «Перша українська театральна студія в Одесі». — С.171-172. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_5_57

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.