Мусанг азійський

Мусанг звичайний[1], мусанг малайський[2] (Paradoxurus hermaphroditus) — вид ссавців родини віверових, що мешкає в Південній та Південно-Східній Азії і відомий своєю роллю при виробництві кави Копі Лювак.

Мусанг азійський
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Віверові (Viverridae)
Рід: Мусанг (Paradoxurus)
Вид:
Мусанг азійський (P. hermaphroditus)
Біноміальна назва
Paradoxurus hermaphroditus
Мапа поширення виду Paradoxurus hermaphroditus
Синоніми

Viverra hermaphrodita Pallas, 1777

Опис
мусанг на дереві

Жорстка товста шерсть цього мусанга пофарбована в сірий колір. На спині чорні смуги, на плечах та боках вони переходять у окремі плями. Лапи, вуха і мордочка пофарбовані в чорний колір, на мордочці є білі візерунки. Епітет hermaphroditus був даний за залози, що нагадують яєчка і виділяють аромат, які є у представників обох статей. Довжина тіла цього мусанга становить від 48 до 59 см, довжина хвоста — від 44 до 54 см. Вага цієї тварини варіює від 2,5 до 4 кг.

Поширення

Цей мусанг проживає по всій Південній і Південно-Східній Азії, його ареал охоплює Індію, Шрі-Ланку, південь Китаю, включаючи острів Хайнань, а також всю материкову частину Індокитаю і численні острови, такі як Суматра, Борнео, Ява та південні Філіппіни. На деяких малих островах тварини, ймовірно, є завезеними. До їхнього природного середовища належать тропічні ліси.

Поведінка
Мусанг на дереві

Як більшість віверових, цей мусанг активний виключно вночі. Він живе головним чином на деревах і вміє добре лазити. Вдень він спить у розвилках гілок або дуплах дерев. Поза шлюбним періодом він веде поодинокий спосіб життя. У деяких регіонах мусанги пристосувалися до життя поряд з людиною, обживаючи горища і стайні. Бувають випадки, коли вони завдають шкоди плантаціям кави. Як всеїдні тварини, вони шукають плоди, а також комах, кільчастих червів і пташині яйця. Іноді їм вдається добути птаха або звірка із родини вивіркових.

Після 60-денної вагітності самиця в дуплі народжує на світ від двох до п'яти дитинчат, які протягом року харчуються молоком. У неволі тривалість життя цього звіра може сягати 25 років.

Генетика

Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=42[3].

Кава "Копі Лювак"

докладніше див. Копі Лювак

У Південно-Східній Азії за допомогою азійської пальмової цивети виготовляється відомий сорт кави Копі Лювак. Його назва походить від індонезійського слово копі, що означає кава, а також від місцевого назви азійської пальмової цивети. Ці тварини поїдають ягоди кави і виділяють їх майже без побічних речовин. У кишківнику ягоди кави під впливом певних ензимів піддаються ферментації, яка змінює смакові якості.

Підвиди

У цього виду виділено досить багато підвидів[4]

  • P. h. balicus, P. h. bondar, P. h. canescens, P. h. canus, P. h. cochinensis, P. h. dongfangensis, P. h. enganus, P. h. exitus, P. h. hermaphroditus, P. h. javanica, P. h. kangeanus, P. h. laotum, P. h. lignicolor, P. h. milleri, P. h. minor, P. h. musanga, P. h. nictitans, P. h. pallasii, P. h. pallens, P. h. parvus, P. h. philippinensis, P. h. pugnax, P. h. pulcher, P. h. sacer, P. h. scindiae, P. h. senex, P. h. setosus, P. h. simplex, P. h. sumbanus, P. h. vellerosus.

Примітки
  1. Кукурудза С. І. Біогеографія: підручник. — Львів : Видавничий центр імені Івана Франка, 2006. — 504 с. — ISBN 966-613-502-7.
  2. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення
  3. Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash Atlas of mammalian chromosomes - John Wiley and Sons, 2006, p. xxiii
  4. Wozencraft, W. Christopher (16 November 2005). "Order Carnivora (pp. 532-628)". in Wilson, Don E., and Reeder, DeeAnn M., eds. Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2 vols. (2142 pp.). pp. 551. ISBN 978-0-8018-8221-0.

Література
  • Ronald M. Nowak: Walker's mammals of the world. 6. Auflage. Johns Hopkins University Press, Baltimore 1999, ISBN 0-8018-5789-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.