Мустафа Карахасан
Мустафа Карахасан (мак. Мустафа Карахасан) — македонський письменник-оповідач, романіст, есеїст і драматург [1] .
| Мустафа Карахасан | |
|---|---|
| Народився |
14 липня 1920 Скоп'є, Q28976991?, Королівство Югославія |
| Помер |
11 березня 2002 (81 рік) Белград, СРЮ |
| Країна |
 Туреччина |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Університет св. Кирила і Мефодія |
| Знання мов | турецька |
Біографія
Нвродився у Скоп'є 14 липня 1920 року. Закінчив філософський факультет у Скоп'є. Працював у Республіканському інституті сприяння освіті в Македонії. Член Македонської асоціації письменників з 1979 року. Твори: Маленькі герої (оповідання, 1950), Ваташанка (оповідання, 1951), Сльози в серці (оповідання, 1954), В'язничні записки (спогади, 1955), Сусанна (роман, 1956), Мара (роман, 1972) ), «Семиголовий гігант» (короткі оповідання для дітей, 1973), «Ідеологія Тіто» (дослідження, 1980), «Вибрані статті» або «Македонія від відродження до соціалістичної революції 1879—1945» (1983).[2]
Примітки
- Стефановски, Ристо (2009). Монографија на турскиот театар (македонски). Скопје: Национална установа „Турски театар“. ISBN 978-608-65109-0-9.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- Македонски писатели/Macedonian writers, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 115.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.