Мусцимол

Мусцимол — основна психоактивна речовина, що міститься в багатьох грибах роду Amanita (мухомор). На відміну від псилоцибіну і триптаміну, мусцимол є потужним селективним агоністом ГАМКА-рецептора.

Мусцимол
Маса 1,9E−25 кг[1]
Хімічна формула C₄H₆N₂O₂[1]
Канонічна формула SMILES C1=C(ONC1=O)CN[1]
Наявна у таксона Amanita parcivolvatad[2], Amanita gemmatad[2], мухомор червоний[2][3][…], Мухомор[2] і мухомор пантерний[2][4]
Фізично взаємодіє з Gamma-aminobutyric acid type A receptor subunit alpha1d[5], Gamma-aminobutyric acid type A receptor subunit alpha2d[5], Gamma-aminobutyric acid type A receptor subunit alpha3d[5], Gamma-aminobutyric acid type A receptor subunit alpha4d[5], Gamma-aminobutyric acid type A receptor subunit alpha5d[5], Gamma-aminobutyric acid type A receptor subunit alpha6d[5], Gamma-aminobutyric acid type A receptor subunit rho1d[5], Gamma-aminobutyric acid type A receptor subunit rho2d[5] і Gamma-aminobutyric acid type A receptor subunit rho3d[5]
 Мусцимол у Вікісховищі

Біологія
Мухомор червоний, що містить мусцимол

Мусцимол виробляється грибами видів мухомор червоний, мухомор пантерний і мухомор яскраво-жовтий поряд з мускарином, мусказоном і іботеновою кислотою[6][7]. Мухомор червоний і мухомор пантерний небезпечні для вживання людиною[8]. У мухоморі червоному під шкіркою шапинки міститься найвища концентрація психоактивних речовин[9].

Фізіологічна дія

Мусцимол у 5—10 разів більше психічно активний, ніж іботеновая кислота[10]. Галюциногенний ефект мусцимолу найбільш близький до галюциногенних побічних ефектів лікарських засобів ГАМК, таких як небензодіазепіновий снодійний препарат золпідем[11].

Примітки
  1. muscimol
  2. Beutler J. A., Ara H. Der Marderosian Chemical Variation in Amanita // J. Nat. Prod. — American Chemical Society, 2005. — Vol. 44, Iss. 4. — P. 422–431. — ISSN 0163-3864; 1520-6025 — doi:10.1021/NP50016A005
  3. KONDA Y., TAKAHASHI H., ONDA M. Structure elucidation of pantherine, a flycidal alkaloid from Amanita pantherina (DC.) Fr. // Chemical & Pharmaceutical Bulletin — Pharmaceutical Society of Japan, 2011. — Vol. 33, Iss. 3. — P. 1083–1087. — ISSN 0009-2363; 1347-5223 — doi:10.1248/CPB.33.1083
  4. IUPHAR/BPS Guide to PHARMACOLOGY
  5. Chilton, WS; Ott, J. Toxic metabolites of Amanita pantherina, A. Cothurnata, A. Muscaria and other Amanita species // Lloydia : journal. — 1976. — Vol. 39, no. 2—3 (19 February). — P. 150—157. — PMID:985999.
  6. Michelot, D; Melendez-Howell, L.M. Amanita muscaria: chemistry, biology, toxicology, and ethnomycology // Mycological Research : journal. — Elsevier, 2003. — Vol. 107, no. Pt 2 (19 February). — P. 131—146. — DOI:10.1017/S0953756203007305. — PMID:12747324.
  7. Tupalska-Wilczyńska, K; Ignatowicz, R; Poziemski, A; Wójcik, H; Wilczyński, G. Poisoning with spotted and red mushrooms--pathogenesis, symptoms, treatment // Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960) : journal. — 1996. — Vol. 49, no. 1—6 (19 February). — P. 66—71. — PMID:9173659.
  8. Chilton W.S. Chemistry and Mode of Action of Mushroom Toxins. Mushroom Poisoning: Diagnosis and Treatment. —Ed.: B.H. Kumach, E. Salzman, Palm Beach: CRC Press. Inc., 1978. —P. 87-124.
  9. Химия и жизнь / Академия наук СССР. — Наука, 1981. — Вып. 2.
  10. An intrinsic GABAergic system in human lymphocytes.(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.