Мусій Олег Степанович

Народився 12 травня 1965 року в селі Переспа Сокальського району Львівської області в родині службовців.

Після закінчення із золотою медаллю середньої школи середньої школи № 1 міста Сокаля у 1982 став студентом лікувального факультету Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця. Фах — анестезіологія і реаніматологія. Під час навчання активно займався науковою роботою.

З 1983 й до закінчення навчання у 1988 був членом правління Студентського наукового товариства ім. О. А. Киселя.

У 1987—1988, навчаючись, працював медбратом у відділенні реанімації Київської клінічної лікарні № 25.

У 1988 закінчив Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця, спеціальність — анестезіологія і реаніматологія.

Із серпня 1988, працюючи у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії, пройшов інтернатуру з анестезіології-реаніматології на відповідній кафедрі Київського медінституту.

До травня 1992 працював лікарем анестезіологом-реаніматологом відділення відновлюваного лікування НДІ нейрохірургії.

У 2008 після закінчення спеціалізації у Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика отримав другу лікарську спеціальність «Організація і управління охороною здоров'я».

У грудні 2009 отримав вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров'я».

Проходив навчання у Польщі, США, Фінляндії, Австрії, Німеччині.

Олег Мусій зарекомендував себе як громадський діяч з початку 1990-их років.

• Президент Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ).
• Голова правління Київського лікарського товариства.
• Віце-президент Світової федерації Українських лікарських товариств (СФУЛТ).
• Член Правління міжнародної лікарської організації — Південно-східний європейський лікарський форум (Southeast European Medical Forum, SEEMF, Bulgaria). Віце-президент Української медико-правової асоціації.
• Голова Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я України, голова сектору законодавчих ініціатив Дорадчої ради з питань охорони здоров'я Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.
• Член Громадської ради з питань розвитку саморегулювання підприємницької та професійної діяльності при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва, Громадської ради при Київській міській державній адміністрації, Громадської ради при Міністерстві надзвичайних ситуацій України.
• Розробник 6 проектів Законів України у сфері охорони здоров'я, громадянського суспільства, професійного самоврядування та саморегулювання ринків.
• Один із ініціаторів та авторів прийняття Етичного Кодексу лікаря України.
• Автор чотирьох та редактор семи медичних книг, автор більш як 40 наукових та науково-публіцистичних статей.
• Входив до Медичної сотні «Євромайдану», координатор Медичної служби Штабу Національного Спротиву (медичного штабу «Євромайдану»).[2]

27 лютого 2014 року був призначений міністром охорони здоров'я України, а вже 1 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів відсторонив Олега Мусія від виконання повноважень і призначив виконувачем обов'язків заступника міністра охорони здоров'я-керівника апарату Василя Лазоришинця.[3]

20 жовтня 2014 року прем'єр Арсеній Яценюк проголосив з парламентської трибуни, що міністра Мусія відсторонено від посади «за повний провал і корупцію в Мінздоров'я, за те, що не забезпечена закупівля медичних препаратів і лікарських засобів, за те, що ціни на ліки як зростали, так і зростають далі»[4].

Окружний адміністративний суд м. Києва визнав, що розпорядження Кабінету Міністрів України про відсторонення не відповідає законодавству, але відмовився прийняти позов про визнання його незаконним[5]. 2 грудня 2014 року Верховна Рада України звільнила Олега Мусія з посади Міністра охорони здоров'я України[6], а 3 грудня 2014 року Кабінет Міністрів розпорядженням № 1191-р скасував власне розпорядження про відсторонення Олега Мусія з посади[7].

На парламентських виборах 2014 року переміг по виборчому округу № 124.[1]

31 серпня 2015 року вийшов із складу фракції Блоку Петра Порошенка на знак протесту проти голосування законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади.[8]

З 2015 по 2019 рік, член політради партії Громадський рух «Народний контроль».[9]

З 2019 року — позапартійний.

11 серпня 2015 року народний депутат Олег Мусій зареєстрував законопроект № 2491а «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення історично обґрунтованого найменування рубль як меншої частини грошової одиниці України гривні».[10]

• орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня (2010) за заслуги з відродження духовності в Україні[11];

• почесна відзнака SEEMF (2011) за внесок в галузь управління та політики в системах охорони здоров'я Південно-Східної Европи[12];

• медаль «За працю та звитягу в медицині» (2011);
• медаль «За розповсюдження медичних знань» (2012);

• Відзнака МВС «Вогнепальна зброя»[13];
• Грамота Верховної Ради України[11].

Одружений. Має двох доньок — Тетяну та Христину.

• Перший уряд Арсенія Яценюка

• Новини — Доктор Олег Мусій. Персональний вебсайт Олега Мусія.
• Олег Мусій у соціальній мережі «Facebook»
• Олег Мусій //Електронний ресурс: Всеукраїнська громадська організація «Асоціація членів громадських рад України». Офіційний сайт. — Переглянуто 1.3.2014
• Олег Мусій: «Громадська діяльність — моя улюблена справа» // Медичний часопис українського лікарського товариства у Львові та Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького «Народне здоров'я», № 7-8 (280—281) липень-серпень 2012 р., 25 липня 2012. — Переглянуто 1.3.2014
• Швидка Медична Допомога Майдану у соціальній мережі «Facebook» — сторінка медиків-волонтерів ЄвроМайдану.
• Медична Служба Штабу Національного Спротиву у соціальній мережі «Facebook»
• МедАвтоМайдан у соціальній мережі «Facebook»
• Майдан. Медики у соціальній мережі «Facebook»