Мусін Леонід Олександрович

Випускник футбольної школи московського «Спартака». Селекціонери київського «Динамо» побачили його гру, і у 2000 році Мусін погодився переїхати в Київ, де був прийнятий у футбольну академію «Динамо» (1985 року народження) на чолі з Павлом Яковенком[3].

Перший матч в рамках чемпіонату України провів 24 березня 2002 року у складі бориспільського клубу «Борисфен-2», в якому грав на правах оренди. З літа 2002 року грав у другій і третій команди київського «Динамо».

У другій половині 2007 року захищав кольори «Полтави» у Другій лізі, зігравши у 5 матчах.

На початку 2008 року був футболістом «Динамо» (Мінськ), за яке провів одну гру в чемпіонаті Білорусі, проте невдовзі повернувся в Україну, де грав у клубі Першої ліги «Олександрія». На початку 2009 року побував на перегляді в криворізькому «Кривбасі», але в команду не перейшов[4].

Взимку 2010 року пробував свої сили в казанському «Рубіні»[5], проте клубу не підійшов. 28 серпня 2010 року на правах вільного агента підписав контракт з клубом «Анжі» з Махачкали[6], в команді був третім воротарем після Іллі Абаєва і Нукри Ревішвілі, тому за першу команду так і не зіграв.

16 березня 2011 року підписав контракт з єкатеринбурзьким «Уралом» на півтора року[7]. У липні 2012 року перейшов в «Тюмень». У команді взяв 37 номер.

У 2014—2015 роках грав за клуб «Долгопрудний» з третього за рівнем дивізіону Росії, після чого перейшов у польський «Гурнік» (Валбжих), але того ж року повернувся до Росії, ставши гравцем столичного «Соляріса».

У 2002 році дебютував у складі юнацької збірної України.

На молодіжному чемпіонаті світу 2005 року в Нідерландах був основним воротарем команди, але на 80-й хвилині матчу в 1/8 фіналу проти Нігерії припустився грубої помилки, завдяки якій африканці виграли матч і пройшли в наступний раунд. Після цього Мусін повернувся в «Динамо», яке очолив Леонід Буряк. Новий наставник сказав, що воротар, який дозволяє собі такі ляпи, йому не потрібен[5].