Мухаммад аль-Мансур Салахуддін
Аль-Мансур Салах ад-Дін Мухаммад ібн Хаджжі (араб. الملك المنصور صلاح الدين محمد بن حاجي; 1347–1363) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
| Мухаммад аль-Мансур Салахуддін араб. الملك المنصور صلاح الدين محمد بن حاجي
| |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1361 — 1363 | |||
| Попередник: | Аль-Хасан ан-Насір | ||
| Спадкоємець: | Шабан II | ||
| Народження: | не раніше 1346 і не пізніше 1347 | ||
| Смерть: |
1398 Каїр, Єгипет | ||
| Поховання: | Рода | ||
| Країна: | Єгипет і Мамлюкський султанат | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бахріти | ||
| Батько: | Хаджжі I аль-Музаффар | ||
Життєпис
Після повалення султана аль-Хасана у березні 1361 року впливовий емір Ялбуга звів на престол 14-річного Мухаммада, сина Хаджжі I аль-Музаффара.
Лише за кілька місяців після коронації нового султана підбурив повстання Байдамур, віце-султан Дамаска, звинувативши Ялбугу у вбивстві аль-Хасана. Однак по мірі просування армії Ялбуги до Сирії повстання почало втрачати свої сили. Ялбуга дозволив Байдамуру вирушити у заслання до Єрусалима. Значні проблеми Ялбузі створив і сам його юний протеже, султан Мухаммад II. Незважаючи на свою молодість, він швидко набув репутації збоченця й упертюха. Окрім того, у поводженні з наложницями проявлялись його садистські схильності. З тієї причини Ялбуга у травні 1363 року відрядив Мухаммада назад до гарему його матері й обрав Шабана аль-Ашрафа як нового султана.
Джерела
- Robert Irwin: The Middle East in the Middle Ages: The Early Mamluk Sultanate, 1250–1382. New York, 2008, стор. 144