Мухаммед аль-Муртада
Мухаммед аль-Муртада бін Ях'я (араб. المرتضى محمد بن يحيى; 891 — 1 травня 922) – другий імам зейдитської держави на території Ємену, шанований релігійний вчений і поет.
| Мухаммед аль-Муртада араб. المرتضى محمد بن يحيى
| ||
| ||
|---|---|---|
| 911 — 913 | ||
| Попередник: | Аль-Хаді іля-ль-Хакк Яхая | |
| Наступник: | Ахмад ан-Насір | |
| Ім'я при народженні: | Мухаммед ібн Ях'я ібн аль-Хусейн | |
| Народження: |
891 Хіджаз | |
| Смерть: |
1 травня 922 Саада | |
| Національність: | Араб | |
| Релігія: | Іслам шиїтського спрямування | |
| Рід: | Рассіди | |
| Батько: | Аль-Хаді іля-ль-Хакк Яхая | |
Життєпис
Народився у Хіджазі (сучасна Саудівська Аравія). Поїхав за батьком до Ємену 897 року, де його батька визнали імамом племінних груп у північних гірських районах. Упродовж наступних років Мухаммед допомагав батькові у різних політичних та військових справах. У червні 903 року його взяли у полон Яфуриди — політичні суперники у єменському нагір'ї. За кілька місяців ув'язнення його було звільнено. Після 906 року кілька разів стикався з агресією правителя Алі ібн аль-Фадля, ставленика Фатімідів[1].
Після смерті батька 911 року Мухаммед успадкував його владу. Як імам він узяв ім'я аль-Муртада Мухаммед. Згодом він сильно розчарувався через моральну розпусту єменського населення, яке не поспішало змінювати свої старі звички. Після короткого правління він зрікся престолу у зуль-каада (за мусульманським календарем). Владу він передав своєму брату Ахмаду ан-Насіру.
Далі він продовжив життя вченого, написав кілька праць, зокрема про обряди зейдитів. Помер у травні 922 року в Сааді[2].
Примітки
- Robert W. Stookey, Yemen; The Politics of the Yemen Arab Republic. Boulder 1978, стор. 97; Encyclopaedia of Islam, Vol. VII, Leiden 1993, стор. 444
- Encyclopaedia of Islam, Vol. VII, 1993, стор. 444
Джерела
- Рижов К. В. Монархи. Мусульманский Восток VII-XV/Рассиды (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 10 січня 2016.