Імам Ахмад ан-Насір
Ахмад ан-Насір бін Ях'я (араб. الناصر أحمد بن يحي; помер 5 червня 934) – єменський духовний та політичний лідер, імам зейдитської держави, поет. Завдяки активному керівництву зміцнив та розширив державу, засновану двома його попередниками.
Ахмад ан-Насір араб. الناصر أحمد بن يحي
| ||
| ||
---|---|---|
913 — 934 | ||
Попередник: | Мухаммед аль-Муртада | |
Наступник: | Аль-Мунтахаб аль-Хасан | |
Ім'я при народженні: | Ахмед бін Яхая бін аль-Хусейн | |
Народження: |
Медіна | |
Смерть: | 5 червня 934 | |
Національність: | Араб | |
Релігія: | Іслам шиїтського спрямування | |
Рід: | Рассіди | |
Батько: | Аль-Хаді іля-ль-Хакк Яхая | |
Діти: | Аль-Мухтар аль-Касім, Аль-Мунтахаб аль-Хасан і Ях'я аль-Мансур |
Життєпис
Народився у Медіні (сучасна Саудівська Аравія). 897 року поїхав разом зі своїм батьком і братом Мухаммедом до Ємену, де його батько був визнаний першим імамом. До 907 року Ахмед допомагав батьку у військових справах.
Після відвідування Медіни повернувся до зейдитської столиці Ємену, Саади, де успадкував владу від свого брата у вересні 913 року[1].
Тривале правління імама Ахмада ан-Насір було сповнене боротьби проти прибічників Фатімідів, які все ще мали силу у деяких частинах Ємену. Імам зібрав військо з Хамдану, Наджрану та Хаулану для боротьби з даватом Фатімідів. У січні 920 року він схопився з лідером ісмаїлітів на ім'я Абд аль-Гамід з гір Mусавар у триденній битві на північний захід від Санаа. Абд аль-Гамід зазнав нищівної поразки, що безповоротно зруйнувала вплив ісмаїлітів у Ємені.
Після доволі успішного правління Ахмад ан-Насір помер 934 року (за іншими даними 927 чи 937)[2].
Примітки
- Encyclopaedia of Islam, Vol. VII, Leiden 1993, стор. 995
- Encyclopaedia of Islam, Vol VII, Leiden 1993, стор. 996
Література
- Рижов К. В. Монархи. Мусульманский Восток VII-XV/Рассиды (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 10 січня 2016.