Мушкетик Леся Георгіївна

Мушкетик Леся Георгіївна
Народилася 25 вересня 1955(1955-09-25) (66 років)
Київ
Громадянство  Україна
Національність  Україна
Діяльність перекладачка
Alma mater Філологічний факультет Київського університету
Мова творів українська

Мушкетик Леся Георгіївна (25 вересня 1955, Київ) — українська фольклористка, доктор філологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Президент Національної асоціації україністів. Член-кореспондент Національної академії наук України [1]. Іноземний член Угорської академії наук.

Заступниця відповідального редактора щорічника «Слов'янський світ», член редколегії часопису «Народна творчість та етнологія», «Міфологія і фольклор», «Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур», «Матеріали до української етнології»  та ін.

Член Міжнародного угрознавчого товариства (Будапешт), іноземний член Угорського етнографічного товариства.

Перекладачка. Член Національної спілки письменників України та Спілки письменників Угорщини.

Життєпис

Народилася 25 вересня 1955 р. у м. Києві в родині письменника Юрія (Георгія) Мушкетика. У 1977 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету  ім. Тараса Шевченка.

З 1978 року працює в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Нині провідний науковий співробітник відділу мистецтва і народної творчості зарубіжних країн.

1988 року захистила дисертацію кандидата філологічних наук, 2010 р. — доктора філологічних наук.

Працювала за сумісництвом у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, доцентом та завідувачем кафедри.

У 1994–1997 роках викладала українську мову в Дебреценському університеті ім. Лайоша Кошута та Ніредьгазькому інституті (Угорщина).

Наукова діяльність

У доробку Лесі Мушкетик близько 200 наукових праць, у тому числі монографій, статей та розвідок із проблем української та зарубіжної фольклористики, славістики, угрознавства, перекладознавства (науковий та художній переклад).

Монографії
  • Славістична фольклористика в Угорщині (кінець ХІХ-ХХ ст.) (1992).
  • Переклад з угорської на українську мову: теоретичні узагальнення і практичний досвід (2006).
  • Людина в народній казці Українських Карпат: на матеріалі оповідальної традиції українців та угорців (2010).
  • Фольклор українсько-угорського порубіжжя (2013).
  • Славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан (2014).
  • Персонажі української народної казки (2014).

Розділи в  колективних монографіях
  • Угорська література в Україні // Художні та наукові картини світу ХХ ст.: до 110-ї річниці М. Рильського (2006).  
  • Українсько-угорські взаємовпливи: на матеріалах усної народної прози Закарпаття // Українське порубіжжя: історія, етнокультурний розвиток, проблеми ідентифікації (2011).
  • Славістична фольклористика Угорщини кінця ХХ — початку ХХI ст.// Мистецтво та фольклор слов'ян у європейському контексті (2012).
  • Угорська фольклористика та етнографія кінця ХІХ — початку ХХІ ст. // Сучасна  фольклористика європейських країн (2013).

Словники, енциклопедії
  • Magyar-ukrán szótár. Угорсько-український словник, 2005. — Т. I. A-Ly. — 916 с.;  Т. 2. M-Zs. — 717 с. (співукладач).
  • Статті до енциклопедичного словника "Художня культура західних і південних слов'ян (ХІХ-ХХ ст.) (2006).

Збірники
  • Ukrán folklór — Український фольклор. Тексти (1994).    
  • Під одним небом: Фольклор етносів України, (1997) (співавтор).
  • Ritkaszép magyar népmesék -Угорські народні казки рідкісної краси (2003) (пер., уклад., вступ. ст.).
  • Угорські казки (2010) (пер.,уклад.  вступ. ст.).
  • Народна творчість та етнографія: угорський спецвипуск (2006, № 4) (пер.,уклад.  вступ. ст.).

Перекладацька робота

Монографії
  • Андраш Гьорьомбеї. Історія угорської літератури (1998). 
  • Ласло Коша. Чиї ви сини: Огляд угорської етнографії (2003).
  • Сучасна зарубіжна етнологія: Угорська етнологія (2011, Т.2).

Художня література
  • Ева Яніковскі. Я і мій дитячий садок (1987).
  • Алфред Лукс. Нічна «коректура» (1988). 
  • Тібор Залан. Котидзьобик Хі-Ба (1991). 
  • Ержебет Галгоці. Церква святого Христофора (1990).
  • Ендре Фейеш. Добривечір, літо, добривечір, кохання (1990).
  • Вілмош Чаплар. Грошей, та чим більше (1994).
  • Дежьо Костолані. Нерон, кривавий поет (1995).
  • Іштван Еркень. Тоти (2010).
  • Тібор Дері. Любий бо п-е-ер (2011).

Нагороди
  • Грамота Дебреценського університету ім. Лайоша Кошута за заслуги у викладанні української мови (1997 р.).
  • Персональна відзнака Форуму видавців 2013 р. та премія «Благовіст» Національної  спілки письменників України за монографію «Фольклор українсько-угорського порубіжжя».

Родина

Чоловік Лесі Мушкетик Плачинда Володимир Сергійович — український науковець і дипломат, син письменника Сергія Плачинди[2].

Примітки
  1. http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3825
  2. Сергій Плачинда не вставав три місяці // Gazeta.ua, 13 вересня 2013

Посилання

Udvari I. Musketik Leszja, ukrán folklorista, forditó // Világirodalmi Lexikon. — 1996. — Т.19. — P. 819.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.