Мхава
Мхава (пол. Mchawa) — давнє українське село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Зараз знаходиться в Польщі, у гміні Балигород Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, над річкою Гочівка, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною. Населення — 512 осіб (2011[1]).
Село
Координати 49°22′ пн. ш. 22°16′ сх. д.
|
Назва походить від мохів, які в великій кількості проростають в долині.
Історія
Ймовірно, місцеве населення проживало на території села ще за часів Київської Руси. Перша згадка про село датується 1434 р. — село на волоському праві належить родині Балів. До 1532 року село належало Петру Гербурту, підкоморію львівському. З 1539 р. було у власності Миколи Гербурта Одновського.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква Св. Архангела Михаїла
Немає відомостей про те, коли в селі Мхава з'явилася перша церква. Парохія тут існувала вже в 1784 році — рік перших метричних записів. Є згадки в документах про будівництво в 1823 році парафіяльної дерев'яної церкви. Мурована церква була збудована і освячена в 1908 р. Оновлена в 1929 і 1933 рр. Була то однокупольна святиня по плану хреста. Була центром парафії Мхава з філіями в с. Тисовець, с. Кельчава і с. Розтоки Долішні, яка належала до Балигородського деканату Перемиської єпархії. Внаслідок виселення українців з Польщі до УРСР після 1947 року використовувалась, як костел. Розібрана в 1953 році. В 1981–1984 рр. на місці старої церкви був побудований костел. Навколо — старі липи. Біля костелу збереглася мурована поховальна каплиця з I-ї пол. XIX ст., у котрій поховані представники родин Щибор-Рильських (Ścibor-Rylskich), Попарів (Poparów) i Гродзинських — колишніх власників села. Також перед костелом збереглася давня мурована дзвіниця на 2 дзвони (один з дзвонів з 1821 р.).[2] В маленькій капличці 1823 р. (оновлена в 1937) знайдена ікона Бога Отця Церкви (1-ї пол. 19 ст.), яка належала до іконостасу старої церкви. На церковному цвинтарі знищено старі надгробки і огорожу.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 245 | 64 | 153 | 28 |
Жінки | 267 | 50 | 152 | 65 |
Разом | 512 | 114 | 305 | 93 |
На 1785 р. за селом було закріплено 9.67 кв км земель і проживало 153 греко-католики, 80 римо-католиків і 21 юдей.
Кількість вірних:
1840–240 греко-катол.,
1859–189 греко-катол.,
1879–240 греко-катол.,
1885–467 мешканців (290 греко-католиків, 170 римо-католиків i 7 юдей).
1899–363 греко-катол.,
1926–427 греко-катол.,
1936–476 греко-катол., 23 римо-катол., 41 юдей.
В селі працювали броварня, млин і чотири корчми.
Всі жителі українського походження були насильно переселені в СРСР в 1946 році.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мхава
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Wg informacji na tablicy przed kościołem
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела і Література
- Archiwum Państwowe w Przemyślu. 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. Метричні записи за період з 1784 по 1838 рр. (не повні).
- Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
- Przewodnik Bieszczady
- Mchawa w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III (Haag — Kępy) z 1882 r.
- Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 59.
- Gmina Baligrod. Krosno: 2010. s. 16, 53.
- https://www.pslava.info/LiskyjPow_JablinkyS,107796.html
- https://web.archive.org/web/20181002160451/http://www.carpatho-rusyn.org/