Мєдников Іван Семенович

Народився в селянській родині. Закінчив сільську школу. Працював у колгоспі, був директором маслозаводу.

У Червоній армії з 1938 року. Був призваний Хвастовицьким районним військкоматом. Службу проходив в артилерійській частині в гарнізоні міста Тули. У 1939 році, як відмінник бойової і політичної підготовки та кандидат в члени ВКП(б) був направлений на навчання до Івановського військово-політичного училища.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У січні 1941 року закінчив Івановське військово-політичне училище.

Для проходження служби отримав призначення на посаду політрука артилерійської батареї 172-ї стрілецької дивізії в місті Тулі. Але вже в травні 1941 року був переведений на посаду політрука артилерійської батареї 229-ї стрілецької дивізії в місті Ногінську Московської області.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Служив військовим комісаром протитанкової батареї 229-ї стрілецької дивізії 60-го стрілецького корпусу в районі Вітебська та Смоленська. У жовтні 1941 року на південь від В'язьми дивізія потрапила в оточення, але політруку Мєдникову вдалося вийти з оточення. Надалі брав участь в боях під Москвою, був поранений. З червня 1942 року служив інструктором, помічником начальника політичного відділу 247-ї стрілецької дивізії (2-е формування) з обліку партійно-комсомольських документів. З березня 1943 по 1945 рік — старший інструктор із комсомольської роботи, помічник начальника політичного відділу 16-ї (з травня 1943 року — 11-ї гвардійської) армії 1-го Прибалтійського та 3-го Білоруського фронтів. Після війни продовжив службу в армії на військово-політичних посадах.

У 1948—1950 роках — заступник командира полку із політичної частини.

У 1949 році закінчив Військово-політичну академію імені Леніна.

У 1954—1956 роках — начальник політичного відділу дивізії. У 1956—1958 роках — на політичній роботі в Групі радянських військ в Німеччині.

У 1958—1964 роках — в Головному політичному управлінні Радянської армії і Військово-морського флоту. У 1962—1963 роках, під час Карибської кризи, перебував в групі радянських військових на Кубі.

У 1964—1970 роках — 1-й заступник начальника Політичного управління Прибалтійського військового округу.

У серпні 1970 — грудні 1971 року — член Військової Ради — начальник Політичного управління Прибалтійського військового округу.

У грудні 1971 — січні 1981 року — член Військової Ради — начальник Політичного управління Групи радянських військ у Німеччині.

У січні 1981 — грудні 1983 року — член Військової Ради — начальник Політичного управління Прибалтійського військового округу.

З грудня 1983 року — у відставці в Москві.

Помер 31 січня 2001 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

• полковник
• генерал-майор (9.05.1961)
• генерал-лейтенант (21.02.1969)
• генерал-полковник (4.11.1973)

• орден Леніна
• орден Трудового Червоного Прапора
• два ордени Червоного Прапора (25.07.1944,)
• два ордени Вітчизняної війни І ст. (2.05.1945, 6.04.1985)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (24.04.1944)
• два ордени Червоної Зірки (31.12.1942,)
• орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІ ст.
• орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ст.
• медаль «За бойові заслуги» (12.09.1942)
• медалі

• Медников Иван Семёнович (рос.)
• Медников Иван Семёнович (рос.)