Мєстечкін Яків Гершкович

Мєстечкін Яків Гершкович (1916—2009) — радянський і український кінооператор, режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2004)[1].

Мєстечкін Яків Гершкович
Народився 30 жовтня 1916(1916-10-30)
Одеса
Помер 4 жовтня 2009(2009-10-04) (92 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Діяльність кінооператор, кінорежисер, кінематографіст
Alma mater Всесоюзний державний інститут кінематографії
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Біографія

Народ. 30 жовтня 1916 р. в Одесі в родині службовця. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1940).

Учасник Німецько-радянської війни.

Його фронтові репортажі увійшли до фільмів: «Народні месники», «День війни» (1943), «Комсомольці» (1944), «Перемога на Півночі» (1945), «Велика Вітчизняна» (1979, 20 а).

З 1945 р. — оператор Української студії хронікально-документальних фільмів.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни II ст., Червоної Зірки, Грамотою Президії Верховної Ради України, медалями.

Був членом Національної Спілки кінематографістів України.

Пішов з життя 4 жовтня 2009 року.[2]

Фільмографія

Зняв стрічки: «Іван Кожедуб», «Україна відроджується», «Кубок СРСР з футболу», «Спартакіада суворовців», «Нафтовики Борислава», «Першість СРСР з акробатики» (1955), «Змагання на кубок СРСР з гімнастики» (1957), «Відкриття республіканської виставки передового досвіду» (1958), «Земля Київська» (1958), «Назустріч життю» (1960), «Земля Донецька — море житейське» (1961, у співавт.), «Василь Дрокін», «Ми — з одного загону», «Десята ювілейна» (1962, Диплом Міжнародного кінофестивалю), «Суворовці» (1963), «Слово про генерала» (1964), «Золотий дубль» (1966), «Лише шість секунд» (1966, сцен., реж. і оп., Приз І Всесоюзного фестивалю спортивних фільмів, Москва), «Кубок дружби» (1969, співавт. сцен., реж.), «Орлятко» (1969, автор сцен., реж.), «Вище, дальше, скоріше» (1969), «Україна спортивна» (№ 6, 1971, II Премія V Всесоюзного фестивалю, Тбілісі, 1972), «Україна спортивна» (1972, Диплом IV Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів, Одеса, 1972), «Кубок» (1974, Диплом V Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів, Таллінн, 1974), «Іра, Ірочка, Ірина…», «В небі тільки аси» (1977, авт., оп.), «Київські адреси Ульянових» (1978), «Сила, мужність, грація» (1981), «Автомобіль і навколишнє середовище» (1987), «Коні, чудо коні» (1989), «Самбо — українська прем'єра» (1993) та ін.

Примітки
  1. Указ Президента України № 381/2004 від 31.03.2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»
  2. Прощание с мастером. Умер Яков Местечкин|СТБ — Вікна-Новини (6 жов. 2009)

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.