Українська студія хронікально-документальних фільмів

Українська студія хронікально-документальних фільмів (Київська студія хронікально-документальних фільмів, «Укркінохроніка») — студія хронікально-документальних фільмів, створена у 1931 році у Харкові на базі Товариства друзів радянського кіно, з 1939 року міститься у Києві.

Випускала документальні фільми та кіножурнали: «Радянська Україна», «Молодь України», «Піонерія», «Україна спортивна», «Україна сьогодні». Під час Другої світової війни були створені фронтові кіногрупи, до яких входили кінооператори студії Борис Вакар, Валентин Орлянкін, Олександр Ковальчук, Михайло Пойченко, Ізраїль Гольдштейн та інші.

Серед кінодокументалістів, які працювали на студії:

Директорами студії були Григорій Радченко, Віктор Деркач, Микола Козін, Іван Лимар, Олександр Коваль , Андрій Крижановський, Костянтин Шамін, Наталя Шевчук, Аліна Хорошилова, Володимир Авраменко

Друге життя отримала стара кінохроніка в документальних серіаліах «Хроніка надій та ілюзій», здійснених на студії «Телекон»[1].

Фільми та сюжети зняті на Укркінохроніці на сьогодення зберігаються в фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С.Пшеничного.

Література

Примітки

Посилання

Сайт «Української студії хронікально-документальних фільмів» https://web.archive.org/web/20190225085231/http://kinochronika.kiev.ua/

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.