Міжнародна організація цивільної авіації

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО[4][5]) (англ. International Civil Aviation Organization, ICAO) — заснована відповідно до Чиказької конвенції про цивільну авіацію 1944 року, є спеціалізованою установою ООН, що займається організацією і координацією міжнародного співробітництва держав у всіх аспектах діяльності цивільної авіації. Учасниками ІКАО є близько 190 держав, у тому числі на основі правонаступництва й Україна. СРСР вступив в ІКАО 10 листопада 1970 року. Штаб-квартира розташована в місті Монреаль (Канада).

International Civil Aviation Organization
Міжнародна організація цивільної авіації

світова штабквартира

учасники організації
Тип спеціалізоване агентство ООНd[1][2]
видавництво[3]
Засновано 7 грудня 1944
Країна  Канада
Штаб-квартира Quartier international de Montréald
Офіційні мови англійська, французька, іспанська, мандаринська мова і арабська мова
Попередник International Commission for Air Navigationd
Генеральний секретар Juan Carlos Salazar Gómezd
Вебсайт icao.int
 Міжнародна організація цивільної авіації у Вікісховищі

ІКАО досліджує проблеми організації міжнародної цивільної авіації, повітряних трас, створення аеропортів і аеронавігаційних засобів, розробляє міжнародні стандарти для конструювання й експлуатації повітряних суден, правила з використання устаткування, засобів зв'язку і контролю над польотами; сприяє уніфікації митних, імміграційних і санітарних правил і т. д. У рамках ІКАО розробляються проекти міжнародних конвенцій.

Статутною метою IKAO є забезпечення безпечного, упорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації у всьому світі і інші аспекти організації та координації міжнародного співробітництва з усіх питань цивільної авіації, у тому числі міжнародних перевезень. Відповідно до правил ІКАО міжнародний повітряний простір розділений на райони польотної інформації — повітряний простір, межі якого встановлюються з урахуванням можливостей засобів навігації та контролю за повітряним рухом. Однією з функцій IKAO є присвоєння аеропортам світу чотирибуквених індивідуальних кодів-ідентифікаторів, що використовуються для передачі аеронавігаційної та метеорологічної інформації щодо аеропортів, планів польотів (флайт-планів), позначення цивільних аеродромів на радіонавігаційних картах і т. д. У 1992 (Резолюція A29-1) IKAO оголосила 7 грудня Днем цивільної авіації. Надалі це рішення підтримала ООН.

Статут ІКАО

Статутом ІКАО вважається дев'ята редакція Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.[6] (також називається Чиказькою конвенцією), яка складається з 19 розділів (Annexes) та містить у собі зміни з 1948 по 2006 роки. Вона має також позначення IKAO Doc 7300/9.

Коди ІКАО

І в ІКАО, і в ІАТА є власна система кодів для аеропортів і авіакомпаній. ІКАО використовує чотирибуквенні коди аеропортів і трибуквенні коди авіакомпаній. У США коди ІСАО зазвичай відрізняються від кодів ІАТА тільки префіксом K (наприклад, LAX = KLAX). У Канаді, аналогічно, до коду ІАТА додається префікс C для утворення коду IKAO. У всьому іншому світі коди IKAO і ІАТА не пов'язані між собою, оскільки коди ІАТА засновані на фонетичній подібності, а коди IKAO прив'язані до місця (location-based).

IKAO також відповідає за видачу цифробуквенних кодів типів літаків, які складаються з 2-4 знаків. Ці коди зазвичай використовуються в планах польотів. IKAO також надає телефонні позивні для літаків по всьому світу. Вони складаються з трибуквенного коду авіакомпанії і позивного, що складається з одного або двох слів. Зазвичай, але не завжди, позивні відповідають назві авіакомпанії. Наприклад, код для Aer Lingus — EIN, а позивний — Shamrock, для Japan Airlines International код — JAL, позивний — Japan Air. Таким чином, рейс компанії Aer Lingus під номером 111 буде закодований «EIN111», а винесено з радіозв'язку як «Shamrock Сто одинадцять», рейс під тим же номером компанії Japan Airlines буде закодовано як «JAL111» й винесено «Japan Air Сто одинадцять». ІКАО відповідає за стандарти для реєстрації літаків, що включають цифробуквені коди, що позначають країну реєстрації.

Підрозділи ІКАО

Вищим органом є Асамблея з представництвом усіх членів IKAO. Збирається не рідше разу на три роки.

Виконавчим органом ІКАО є Рада. Вона складається з представників 30 держав, що обираються Асамблеєю з числа країн із найрозвиненішим повітряним транспортом. Рада є постійним органом ІКАО, підзвітною Асамблеї, що керується Президентом, який обирається Асамблеєю на три роки. У Раді представлено 33 держави.

Забезпечує роботу ІКАО Секретаріат, очолюваний Генеральним секретарем ІКАО. Місцеперебування ІКАО — Монреаль (Канада).

Підрозділи
  • Аеронавігаційна комісія;
  • Авіатранспортний комітет;
  • Юридичний комітет;
  • Комітет з спільну підтримку аеронавігаційного забезпечення;
  • Фінансовий комітет;
  • Комітет з контролю за протиправним втручанням у міжнародні повітряні перевезення;
  • Комітет з кадрів;
  • Комітет з технічної співпраці;
  • Секретаріат.

Секретаріат IKAO має у своєму складі управління:

  • аеронавігаційне;
  • авіатранспортне;
  • юридичне;
  • технічної допомоги;
  • адміністративне.

Регіональні бюро
  • Європа та Північна Атлантика (Париж);
  • Африканське (Дакар);
  • Близькосхідне (Каїр);
  • Південно-американське (Ліма);
  • Азіатсько-тихоокеанський (Бангкок);
  • Північної Америки і Карибського басейну (Мехіко);
  • Східно-африканське (Найробі).

Представництво від України

З 8 вересня 2017 року представником від України в МОЦА призначений Шевченко Андрій Віталійович[5].

Сучасні напрямки діяльності

Основні напрямки діяльності IKAO:

Технічний напрям:

  • розробка, вдосконалення та впровадження стандартів і рекомендацій, які застосовуються у міжнародній цивільній авіації;

Економічний напрям:

  • дослідження міжнародних пасажирських і вантажних перевезень і вироблення рекомендацій з питань ставок і зборів за користування аеропортами та аеронавігаційними засобами, а також порядку встановлення тарифів, що застосовуються на міжнародних лініях;
  • вивчення питань спрощення формальностей при міжнародних повітряних перевезеннях;
  • надання постійної технічної допомоги країнам, що розвиваються у створенні власних систем внутрішніх і міжнародних повітряних перевезень;

Правовий напрямок:

  • розробка проектів нових документів з міжнародного повітряного права.

Див. також

Примітки
  1. Funds, Programmes, Specialized Agencies and Others — Організація Об’єднаних Націй.
  2. “Piratería de Estado”: crece la ira de la UE con Belarús por desviar un vuelo comercial
  3. https://www.icao.int/publications/Pages/default.aspx
  4. Міжнародна організація цивільної авіації
  5. Указ Президента України №-267/2017 від 8.09.2017
  6. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. (укр.). Законодавство України. Процитовано 30 жовтня 2019.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.