Мізгірьова Ольга Хомівна

Ольга Хомівна Мізгірьова — туркменська художниця і ботанік.

Мізгірьова Ольга Хомівна
рос. Ольга Фоминична Mизгирёва
Народилася	1908 Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Померла	1994[1]
Країна	СРСР
Діяльність	ботанік, художниця
Нагороди

Систематик живої природи

Ольга Мізгірьова народилася в Ташкенті в 1908 році. Потім її сім'я переїхала в селище Кара-Кала на заході Туркменістану. З юності цікавилася живописом. Поступила в 1920 році в експериментальну школу мистецтв в Ашхабаді, яка отримала пізніше назву «Ударна школа мистецтв Сходу». Олександр Владичук, директор школи, став її чоловіком[2] . Її мистецтво було засноване на традиційних туркменських мотивах, пофарбованих у яскраві кольори[3]. Її картини «Спека», «Чотири дружини», «Туркменські дівчатка», «Творчість килимомайстрині» виставлені в Музеї образотворчих мистецтв Туркменістану[4] .

У 1934 році Мізгірьова отримала замовлення з Голландії на виконання декількох тисяч ілюстрацій тюльпанів з колекції академіка Миколи Івановича Вавилова. Вона повернулася до свого рідного селища, і почала працювати в якості лаборанта в Туркменській дослідній станції Всесоюзного інституту рослинництва[2]. З 1944 по 1981 рік Ольга Мізгірьова була директором дослідної станції Всесоюзного інституту рослинництва[3] . Завдяки зусиллям Ольги Хомівни Мізгірьової та інших вчених в 1979 році був організований Сюнт-Хасардагський заповідник[5].

Мізгірьова виявила в 1938 році і описала в 1942 році новий вид рослин — мандрагора туркменська (Mandragora turcomanica) — рідкісний вид мандрагори в Південно-Західному Копетдазі[3][2] . Автор близько п'ятдесяти наукових статей. Мізгарьова відзначена двома орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами «Знак Пошани», їй присвоєно звання «Заслужений агроном Туркменістану»[5] .