Мікаса (лінійний корабель)

Мікаса (яп. 三笠) японський лінійний броненосець, додредноут Імператорського Флоту Японії (IJN), збудований у 1889 р.-1902 р. британською фірмою Vickers Co. та названий на честь гори Мікаса в Нара, Японія. Цей єдиний свого класу корабель відомий як флагман адмірала Тоґо Хейхатіро під час Російсько-Японської війни 1904—1905 рр., зокрема він брав участь у битві при Порт -Артурі на другий день війни і у боях в Жовтому морі та у Цусі́мській би́тві (яп. 日本海海戦 — ніхонкай кассен, «битва у Японському морі»).

Мікаса
яп. 三笠
Корабель-музей «Мікаса», сучасний вигляд
Служба
Тип/клас ескадрений броненосець
Держава прапора Японська імперія
Належність Імперський флот Японії
Корабельня Vickers, Барроу-ін-Фернес
Закладено 24 січня 1899 року
Спущено на воду 8 листопада 1900 року
Введено в експлуатацію 1 березня 1902 року
Виведений зі складу флоту 20 вересня 1923 року
Статус корабель-музей
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 15140 т
Довжина 132 м
Ширина 23 м
Осадка 8,2 м
Технічні дані
Рухова установка 25 котлів Belleville, два 3-циліндрових двигуна VTE; 15 000 л. с.
Потужність 15000 к. с. (кінських сил)
Екіпаж 836 осіб
Озброєння
Артилерія 4 × 305-мм
14 × 152-мм
20 × 76-мм 4 × торпеди

Дев'ятого лютого 1904 р. Мікаса під командуванням Тоґо Хейхатіро у складі першої дивізії першого флоту взяла участь в атаці на російські кораблі при Порт Артурі, яка виявилася менш вдалою та результативною, ніж очікувалося. Тринадцятого квітня адмірал Тоґо вдало виманив у заміновану зону частину Тихоокеанської ескадри російських кораблів, включно з броненосцем Петропавловськ віце-адмірала Степана Макарова. Російська сторона мала вражаючі втрати: після вибуху пороху на броненосці 677 загиблих, включно з віце-адміралом.

У битві в Жовтому Морі десятого серпня 1904 р. броненосець Мікаса займав місце в голові колони японських кораблів та протистояв російським броненосцям Полтава та Цесаревич.

У визначальній битві у російсько-японській війні 1904—1905 років Цусімській битві — двадцять сьомого травня 1905 року Мікаса під командування адмірала Тоґо Хейхатіро знову очолює перший флот проти Другої і Третьої Тихоокеанських ескадрилій російського флоту під командуванням віце-адмірала З. П. Рожественського. Російська сторона мала вдвічі більше важких гармат, ніж японська, яка, проте, показала більшу точність та скорострільність. За оцінками вогневого впливу, японські кораблі зробили 446 вистрілів, 124 з корабля «Мікаса». Приблизні дані по відсотку влучень — 3,2 % у японців та 1,2 % у росіян.

Тактика адмірала Тоґо Хейхатіро полягала в тому, щоб 1-й і 2-й бойові загони, що складаються з лінійних броньованих кораблів, атакують флагманський корабель лівої, найслабшої, колони російської ескадри, тримаючись паралельно або злегка лівіше спереду від неї, з таким розрахунком, щоб головний російський броненосець знаходився на траверзі середини японської колони. Тактична розвідка в росіян перед боєм, в ході і після бою була відсутня, тоді як налагоджена японцями розвідка дозволила їм мати точне уявлення про місцезнаходження кораблів у складі російської ескадри. Маневреність флоту та велика швидкість японських кораблів значно збільшили їхні шанси на перемогу. Перемога японських військ в Цусімській битві була головною причиною виграшу Японією російсько-японської війни.

Після закінчення війни «Мікаса» вибухнув та затонув, його ремонт зайняв два роки, після чого він брав участь у підтримці японських військ під час Сибірської інтервенції в Російській громадянській війні. Згідно з Вашингтонським договором у 1922 р. виведений з експлуатації.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.