Макаров Степан Осипович

Степан Осипович Макаров (27 грудня 1848 (8 січня 1849), Миколаїв 31 березня (13 квітня) 1904, біля Порт-Артура) — російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал (1896). У 1895 році розробив російську семафорну абетку. Лауреат Макаріївської премії.

Макаров Степан Осипович
рос. Степа́н Мака́ров
Народився 8 січня 1849(1849-01-08)
Миколаїв
Помер 13 квітня 1904(1904-04-13) (55 років)
Порт-Артур
·загиблий у бою
Громадянство Російська імперія
Діяльність солдат, інженер, гідрограф, мандрівник-дослідник
Галузь океанографія і суднобудування
Alma mater Морський кадетський корпус
Знання мов російська
Учасник Російсько-турецька війна 1877–78 і Російсько-японська війна
Членство Товариство з вивчення Амурського краюd і Російське географічне товариство
Військове звання віце-адмірал
Термін 18631904
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святої Анни
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Георгіївська зброя
Криголам «Єрмак»

Закінчив Морське училище (1865). Учасник Ахал-Текінської експедиції (18801881). Командував пароплавом «Тамань» (1881 1882), фрегатом «Князь Пожарський» (1885), корветом «Вітязь» (18861889), на якому здійснив навколосвітню подорож.

Виконувач обовʼязків головного інспектора морської артилерії (18911894). Молодший флагман Практичної ескадри Балтійського моря (1894). Командувас ескадри в Середземному морі (1894 1895), при загрозі війни з Японією (1895) перевів кораблі на Далекий Схід. Командувач Практичної ескадри Балтійського моря (1896 1898). Головний командир Кронштадтського порту, губернатор Кронштадта (6 грудня 1899 9 лютого 1904). Після початку російсько-японської війни (19041905) призначений командуючим Тихоокеанською ескадрою. 24 лютого (8 березня) прибув у Порт-Артур. Керував діями кораблів при обороні Порт-Артура, загинув на броненосці «Петропавловськ», що підірвався на міні.

Біографія

Народився 8 січня 1849 р. в Миколаєві в сім'ї морського офіцера. Після переїзду до Ніколаєвська-на-Амурі в 1858 р. десятирічний Макаров вступив у штурманське училище. Під час навчання в училищі наполегливо вивчав математику, англійську мову, багато читав.

У 1865 р. успішно закінчив морське училище, його призначили корабельним гардемарином.

Степан Макаров
Будинок у Миколаєві, в якому народився С. О. Макаров
Пам'ятник Макарову в Кронштадті
Радянська поштова марка на честь С. О. Макарова

Під час багатьох навчальних плавань у молодого Макарова склалися навички досвідченого командира, гостра спостережливість. До 1869 р., коли С. О. Макарову було присвоєно звання мічмана (перший офіцерський чин у царському флоті), він уже проплавав близько 2000 днів.

У 1871 році за відмінну службу присвоєно звання лейтенанта.

Велику увагу приділяв справі вдосконалення військових кораблів та їх озброєння. В 1877 році С. О. Макаров — активний учасник російсько-турецької війни. У бойових операціях проти турецького флоту виявляв себе вольовим і відважним командиром, сміливим новатором у застосуванні техніки та методів ведення морського бою, а також добрим організатором. Макаров завдав турецькому флотові ряд рішучих ударів, після чого турки перестали бути господарями Чорного моря.

Після закінчення війни призначається начальником морської частини в Закаспійському краї зі званням капітаном 2 рангу. У 1882 році отримує призначення в Константинополь. Він проводить велику дослідницьку роботу, вивчаючи течії в Босфорі.

Макаров доводить існування у протоці двох течій: верхньої — з Чорного моря в Егейське, нижньої — у зворотному напрямку. Це цілком спростувало думку англійського гідролога Спарта, який заперечував існування нижньої течії з Егейського моря в Чорне.

В 1886 Макарова було призначено командиром корвета «Витязь», на якому здійснив навколосвітнє плавання. Під час цього плавання, що тривало близько трьох років, була проведена велика дослідницька робота з вивчення Тихого, Атлантичного та Індійського океанів.

Наслідки цих досліджень Макаров виклав у великій науковій праці «Витязь» і «Тихий океан», що подібно до його праці «Про обмін води Чорного та Середземного морів», дістала високу оцінку з боку вчених.

У 1890 р. С. О. Макарову було присвоєно звання контр-адмірала. З цього часу він займає послідовно ряд відповідальних посад у морському флоті й разом із тим продовжує наукову діяльність.

Він дуже добре розумів значення Арктики для Росії. Вирішальним транспортом у справі вивчення полярних морів він увважав криголами. «Простий погляд на карту Росії показує, — писав він, — що вона головним своїм фасадом виходить на Льодовитий океан… Потужний криголам відкриє дверів цьому фасаді…»

Ціною великих зусиль Макарову вдається домогтися побудови криголама «Єрмак» (збудовано в 1898 р. в Англії під безпосереднім його керівництвом та кресленнями). Дуже багато зробив для вивчення Арктики. Особливо цінним є те, що розробив питання про використання криголамів. Ці дослідження узагальнив у своїй праці «„Єрмак“ во льдах».

У ніч на 9 лютого 1904 р. японський флот без оголошення війни напав на російську ескадру в Порт-Артурі. Оборону Порт-Артура було організовано погано. Японський флот мав значну перевагу над російським Тихоокеанським флотом. У цей час віце-адмірала С. О. Макарова призначають командувачем Тихоокеанського флоту. За короткий час підвищує його боєздатність і значно посилює оборону Порт-Артура, перейшовши від тактики пасивної оборони до тактики активної оборони.

13 квітня 1904 р. броненосець «Петропавловськ», на якому був адмірал Макаров, вийшов у море назустріч ворожим кораблям і підірвався на міні. Видатний учений і флотоводець загинув смертю хоробрих. Разом із ним помер російський художник-баталіст В. В. Верещагін.

Степан Осипович Макаров зробив великий внесок і в географічну науку. Він провів глибокі та ґрунтовні дослідження океанів, сконструював перший у Росії криголам і запропонував проект його широкого використання для вивчення Арктики. Він був і першим керівником наукової експедиції на криголамі в Арктику.

Памʼять

На честь адмірала Макарова назване місто Макаров у Сахалінській області. Ім'я Степана Осиповича Макарова носить Державна Морська Академія у Санкт-Петербурзі, Національний Університет Кораблебудування, вулиця та бульвар (з 1976 Флотський) у Миколаєві, вулиці в інших містах України та Росії, Тихоокеанський військово-морський інститут у Владивостоці та військове судно (фрегат «Адмірал Макаров») (ВМС РФ).

Також на його честь названо астероїд 6220 Степанмакаров[1].

Примітки

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.