Битва на Жовтому морі (1904)

Битва на Жовтому морі (яп. 黄海海戦 (日露戦争), рос. Бой в Жёлтом море) відбулась 10 серпня 1904 у ході Російсько-японської війни 1904/05 років поміж кораблями Імперського флоту Японії і 1 ескадри Тихоокеанської ескадри Російського імператорського флоту при спробі її прориву з Люйшуна (Порт-Артур) до Владивостока.

Російсько-японська війна 1904/05
Оборона Порт-Артура
Японський флагманський панцирник «Мікасса»

Японський флагманський панцирник «Мікасса»
Дата: 10 серпня 1904
Місце: Жовте море
Результат: Стратегічна перемога японців
Сторони
Японська імперія
Російська імперія
Командувачі
Хейхатіро Того Вільгельм Вітгефт
Павло Ухтомськиий
Військові сили
4 панцирники
4 панцирні крейсери
8 крейсерів
1 панцирник охорони узбережжя
30 міноносців
6 панцирників
4 крейсери
8 міноносці
Втрати
226 вбитих і поранених
пошкодження кораблів
67 вбитих і 101 поранений
пошкодження кораблів
внаслідок бою інтерновано
1 панцирник
2 крейсери
3 міноносці
самозатоплено
1 крейсер
1 міноносець

Історія

З липня 1904 японська армія розпочала безпосередню облогу Порт-Артура, розміщеного у Китаї. Вони облаштували на навколишніх узгір'ях батареї 120-мм гармат, що отримали можливість прицільно стріляти по гавані, де була стоянка кораблів 1-ї Тихоокеанської ескадри. Командувач ескадри адмірал Вільгельм Вітгефт[1] не бачив можливості перемогти японський флот у відкритому бою, але обстріл гавані загрожував знищенням кораблів без бою. Намісник провінції Далекого Сходу і командувач російськими військами у Маньчжурії, Порт-Артурі Алєксєєв[2] наказав вивести кораблі до Владивостока. Ранком 10 серпня 1904 з порту вийшла ескадра, прохід для якої у мінних полях до 10.30 звільняли тральщики. У порті залишився пошкоджений міною крейсер «Баян»[3]. У відкритому морі кораблі вишикувались у кільватерну колону:

Згодом міноносці вийшли на траверзу флагманського панцирника — 4 з правруч і 3 ліворуч.

Порт Артур блокувало п'ять угрупувань японських кораблів:

  • 1 дивізіон адмірала Х. Того[20] — панцирники «Мікаса»[21], «Асахі»[22], «Фудзі»[23], «Шікішіма»[24], панцирні крейсери «Касуга»[25], «Нісшін»[26];
  • 3 дивізіон контр-адмірала Ш. Дева[27] — панцирний крейсер «Якумо»[28], крейсери «Касагі»[29], «Такасаго»[30], «Чітосе»[31];
  • 5 дивізіон контр-адмірала Х. Ямада — панцирник «Чін-Ієн»[32], крейсери «Хасідате»[33], «Мацусіма»[34];
  • 6 дивізіон контр-адмірала М. Того — панцирний крейсер «Асама»[35], крейсери «Акасі»[36], «Сума»[37], «Акіцусіма»[38], «Ікуцусіма»[39]
  • 18 есмінців, 30 міноносців

Бій

Адмірал Вільгельм Вітгефт
Хейхатіро Того

Російська ескадра мала на меті пройти без втрат шлях до Владивостока, прямуючи на південний-схід. Незабаром після її виходу адмірал Того отримав інформацію про напрямок її руху і спрямував на її перехоплення з північного сходу 1 дивізіон, який повинен був перетяти її курс. Він мав намір зупинити ескадру біля півострову Шаньдун. З півдня висунувся 3 дивізіон швидкохідних крейсерів, а з півночі 5 дивізіон з повільних але потужних старих панцирників і 6 дивізіон з легких крейсерів.

О 12.15 японці першими відкрили вогонь з відстані 14 км. Російська колона змінила курс, що дозволило їй розійтись з японцями на зустрічних курсах на відстані 8,3-9,3 км. О 13.00 японці перенесли вогонь по крейсерах, які повернули вліво, утворивши другу кільватерну колону. Обстріл припинився о 14.30 і Першій ескадрі вдалось відірватись від переслідування, прямуючи до Корейської протоки. Декілька кораблів отримало легкі пошкодження, а Того розвернув свої кораблі, розпочавши переслідування. О 16.30 йому вдалось наздогнати 1-шу Тихоокеанську ескадру і відкрити вогонь на відстані 8-10 км, ведучи кораблі кільватерною колоною по її правому борту. Японці йшли у наступному порядку — «Мікаса», «Асахі», «Фудзі», «Шікішіма», «Касуга», «Нісшін», «Якумо». Російські крейсери і міноносці перейшли ліворуч від панцирників, уникаючи обстрілу. Японці переважно вели вогонь по «Цесаревичу», в меншій степені по «Ретвизану», «Пересвету». Російські кораблі сконцентрували вогонь на «Мікасі». Вільгельм Вітгефт вже бачив можливість відірватись від японців у сутінках, що насувались. О 17.00 влучний постріл вирішив хід бою. 305-мм набій влучив у командирську рубку «Цесаревича», де загинули адмірал Вітгефт з офіцерами штабу. Командування прийняв капітан 1 рангу М. Іванов, який не повідомив ескадру про загибель командуючого. Через 12 хвилин інший набій попав у мостик управління, від чого загинули всі офіцери і моряки на мостику, була пошкоджена система керування стерном. Флагман втратив керування і різко змінив курс вліво. Кораблі строю сприйняли це за намір ухилитись від обстрілу і почали змінювати курс за ним. «Цесаревич» увійшов у циркуляції, перетнувши стрій ескадри. Коли контр-адмірал П. Ухтомський[40] на «Пересвет» отримав з нього сигнал перейняти командування, стрій кораблів був порушений. Через пошкодження стеньги мачти було ускладнено передавання флагових сигналів і він не подав сигналу про прийняття командування. У цей час «Ретвизан» розвернувся в сторону японського строю. Патріотичні газети потім писали, що його командир капітан 1 рангу Е. Щенснович[41] мав намір протаранити один з японських панцирників. Більш вірогідною є версія, що він мав намір пройти через стрій японських кораблів. Але капітан був поранений і «Ретвизан» розвернувся і повним ходом пішов на Порт-Артур. На 18.00 стрій японців повернув наліво, перегороджуючи шлях на Корейську протоку. Російські крейсери розвернулись разом з пнцирниками, але о 18.50 контр-адмірал Н. Рейценштейн вирішив самостійно прорватись крізь японський стрій, піднявши сигнал «Усім крейсерам прямувати за мною». Його крейсер «Аскольд» розвинув максимальну швидкість, а за ним пішов «Новик». Обидва крейсери прорвались, отримавши пошкодження. Два інші крейсери повернулись до Порт-Артура.

З настанням темряви частина кораблів взяла курс на Порт-Артур, частина вирішила скористатись темрявою і прорватись на південь. Адмірал Того не став переслідувати російські кораблі, побоюючись випадкових пошкоджень у темряві у можливому потенційому ближньому бої та торпедних атак. На цьому завершилась битва, в ході якої жоден корабель не затонув.

Після бою

«Ретвизан» в Ціндао. 1902
Інтернований «Цесаревич» у Ціндао. 1904

У «Цесаревича» до вечора відновили керування стерном і він дійшов до німецької бази Ціндао в Китаї, куди самостійно прийшли есмінець «Бесшумный», міноносці «Бесстрашный» з «Беспощадным». Від них відстав «Бурный», який вночі сів на мілину біля мису Шаньдун. Його підірвав екіпаж, який по суходолу добрався до Порту-Едварда — британської колонії Вейхай[42]. Крейсер «Диана» добрався аж до Сайгону. Через пошкодження «Аскольд» увійшов до порту Шанхай. Усі ці кораблі були інтерновані і стали єдиними кораблями Російської імперії, що пережили війну. Капітан «Новика» поповнив запас вугілля у Ціндао і вирішив йти до Владивостока. Він обійшов з сходу Японські острови і у протоці Лаперуза 20 серпня був перехоплений крейсерами «Цусіма», «Читосе». Пошкоджений «Новик» увійшов до порту Корсаков, де екіпаж його затопив. З кораблів, що повернулись до Порт-Артура, були зняті гармати, боєкомплекти і передані сухопутним військам. Кораблі були затоплені у січні 1905 напередодні капітуляції бази. Згодом були підняті японцями. Для підтримки прориву ескадри з Владивостока вийшов загін крейсерів, який зустрівся з японськими крейсерами 14 серпня у битві біля Ульсану.

У японців найбільших пошкоджень зазнав «Мікаса», на якому загинуло 32 моряки. Пошкодження отримали «Асахі», «Якумо», «Кассуга». Одночасно завдяки кращій підготовці артилеристів, британським далекомірам японські панцирники 130 разів попали в ціль, а російські 32. Після бою перша Тихоокеанська ескадра фактично втратила боєздатність.

Результати бою

Назва Кількість попадань Втрати екіпажу
«Цесаревич»13×305-мм • 2×203-мм12 загинуло, 47 поранено
«Победа»11 великого калібру4 загинуло, 29 поранено
«Пересвет»39 різного калібру13 загинуло, 69 поранено
«Полтава»12-14 × 203-305-мм12 загинуло, 43 поранено
«Ретвизан»18 × 203-305-мм6 загинуло, 42 поранено
«Севастополь»декілька попадань великого калібру1 загинув, 62 поранено
«Мікасса»20 попадань великого калібру
кормова вежа 305-мм пошкоджена
125 вбито і поранено
«Асахі»1×305 мм нижче ватерлінії
кормові 305-мм вежі виведені з ладу
2 поранено
«Шікішіма»1×305-мм
«Якумо»1×305-мм

Джерела

Затоплений «Новик»
  • Robert A. Burt: Japanese Battleships. 1897—1945. Arms and Armour Press, New York NY 1989, ISBN 0-85368-758-7 (англ.)
  • Robert Forczyk: Russian Battleship vs Japanese Battleship. Yellow Sea 1904–05 (= Duel 15). Osprey, Oxford 2009, ISBN 978-1-84603-330-8 (англ.)
  • Сорокин А. И. Оборона Порт-Артура. 3 изд., М.: Воениздат, 1954 (рос.)
  • Балакин С. А. Морские сражения Русско-японской войны 1904—1905 (рос.)

Посилання

Примітки

  1. Витгефт, Вильгельм Карлович (рос.)
  2. Алексеев, Евгений Иванович (рос.)
  3. Баян (крейсер, 1900) (рос.)
  4. Цесаревич (броненосец) (рос.)
  5. Ретвизан (броненосец) (рос.)
  6. Победа (броненосец) (рос.)
  7. Пересвет (броненосец) (рос.)
  8. Рейценштейн, Николай Карлович (рос.)
  9. Аскольд (бронепалубный крейсер) (рос.)
  10. Паллада (бронепалубный крейсер) (рос.)
  11. Выносливый (миноносец) (рос.)
  12. Властный (миноносец) (рос.)
  13. Грозовой (миноносец) (рос.)
  14. Бойкий (миноносец) (рос.)
  15. Бесшумный (миноносец) (рос.)
  16. Бесстрашный (миноносец) (рос.)
  17. Беспощадный (миноносец) (рос.)
  18. Бурный (миноносец) (рос.)
  19. Монголия (госпитальное судно) (рос.)
  20. 도고 헤이하치로 (Х. Того) (яп.)
  21. 미카사 (전함) (Мікаса) (яп.)
  22. 朝日 (戦艦) (Асахі) (яп.)
  23. 富士 (戦艦) (Фудзі) (яп.)
  24. 敷島號戰艦 (Шікішіма) (яп.)
  25. 春日 (装甲巡洋艦) (Касуга) (яп.)
  26. 日進 (装甲巡洋艦) (Нісшін) (яп.)
  27. 出羽重遠 (Ш. Дева) (яп.)
  28. 八雲 (装甲巡洋艦) (Якумо) (яп.)
  29. 笠置 (防護巡洋艦) (Касагі) (яп.)
  30. 高砂 (防護巡洋艦) (Такасаго) (яп.)
  31. 千歳 (防護巡洋艦) (Чітосе) (яп.)
  32. 鎮遠 (戦艦) (Чін-Ієн) (яп.)
  33. 橋立 (防護巡洋艦) (Хасідате) (яп.)
  34. 松島 (防護巡洋艦) (Мацусіма) (яп.)
  35. 浅間 (装甲巡洋艦) (Асама) (яп.)
  36. 明石 (防護巡洋艦) (Акасі) (яп.)
  37. 須磨 (防護巡洋艦) (Сума) (яп.)
  38. 秋津洲 (防護巡洋艦) (Акіцусіма) (яп.)
  39. 厳島 (防護巡洋艦) (Ікуцусіма) (яп.)
  40. Ухтомский, Павел Петрович (рос.)
  41. Щенснович, Эдуард Николаевич (рос.)
  42. Британский Вэйхай (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.