Міколас Вайткус
Міколас Вайткус (лит. Mykolas Vaitkus; 27 жовтня 1883, Гаргждай — 20 травня 1973, Провіденс (Род-Айленд) — литовський поет і драматург, католицький священник.
| Міколас Вайткус | ||||
|---|---|---|---|---|
| Mykolas Vaitkus | ||||
 | ||||
| Народився |
27 жовтня 1883 Гаргждай, Литва | |||
| Помер |
20 травня 1973 (89 років) Провіденс, США | |||
| Громадянство |
 Литва | |||
| Діяльність | поет, драматург | |||
| Alma mater | Каунаська духовна семінарія | |||
| Мова творів | литовська | |||
| Конфесія | Католицька церква | |||
|
| ||||
 Міколас Вайткус у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Навчався у прогімназії у Паланзі та у гімназії в Лієпаї.
1903 — поступив до Каунасської семінарії. Продовжив навчання у Санкт-Петербурзі в Духовній академії та в Інсбруку. З 1909 служив в Тельшяї.
У жовтні 1944 року виїхав із Литви. Жив у Австрії, Німеччині, з 1951 року в США.
Творчість
Перший вірш опублікував у 1896 році. У своїй поезії Вайткус лірик, обмежений вузьким колом індивідуальних переживань. У його творчості потужні релігійні елементи. Він був один із найбільш талановитих представників литовського національного романтизму. У громадському відношення Вайткус — представник литовської клерикальної інтелігенції.
Бібліографія
- Margumynai (вірші, 1911)
- Laimė (поема, 1911)
- Genijus ir meilė (поема, 1912)
- Šviesūs krislai (вірші, 1913)
- Upytė (поема, 1914)
- Brėkšta (поема, 1919)
- Liepsnelės (вірші, 1920)
- Žvaigždės duktė (драма, 1922)
- Žaibas ir mergaitė (драма)
- Vilnius mūsų (драма)
- Tvanas (роман, 1925)
- Nušvitusi dulkė (вірші, 1933)
- Vienatvė (вірші, 1952)
- Aukso ruduo (вірші, 1955)
- Nuošaliu taku (вірші, 1956)
- Alfa ir Omega (вірші, 1963)
- Šerkšno sidabras (вірші, 1965)
- Dienoraštis (вірші, 1966).
- Книжки спогадів