Мікродобрива
Мі́кродо́брива — добрива, що містять мікроелементи, речовини, споживані рослинами в невеликих кількостях. Поділяються на борні, мідні, марганцеві, цинкові, кобальтові та інші, а також полімікродобрива, у складі яких 2 і більше мікроелементів.
Як мікроелементи застосовують солі мікроелементів, відходи промисловості (шлаки, шлами), фрити (сплави солей зі склом). Найбільш ефективними формами мікроелементів є хелати (Zn, Cu, B, Mo, Fe, Co) та інші сполуки у складі органічних молекул (боретаноламін та ін).
Актуальність використання мікродобрив
Мікродобрива є одним з найбільш ефективніших засобів впливу аграрія на продуктивність культури та якість продукції.
Життєво необхідними для рослин та тварин є близько 30 мікроелементів.
При нестачі мікроелементів у рослин починається: руйнування репродуктивних органів і тканин, прояв різноманітних «хлорозів» на листі, відмирання пагонів, коріння, точок росту. Це призводить до значного зменшення урожаю.
Роль мікроелементів у здоров'ї рослин
Цинк
Культури, чутливі до нестачі цинку: кукурудза, соя, квасоля, хміль, картопля, льон, овочі, виноград, яблуня, груша, цитрусові.
Цинк сприяє підвищенню жаро-, посухо- та зимостійкості рослин, запобігає передчасному старінню клітин, бере участь в метаболізмі азоту, вуглеводів, фосфатів, а також синтезі регуляторів росту. В кукурудзи цинк бере участь у синтезі хлорофілу та вітамінів В, Р, С, впливає на процес росту та розвитку, підвищує стійкість до несприятливих умов, зокрема заморозків.
Марганець
Культури, чутливі до нестачі марганцю: цукровий та кормовий буряк, овес, картопля, яблуня, черешня та малина.
Марганець сприяє підвищенню якісних показників урожаю с-г культур: вмісту цукрів в коренеплодах цукрового буряка та ягодах суниці, крохмалю в бульбах картоплі, білка в зерні зернових культур, вітаміну С в плодах, ягодах та овочах.
Бор
Культури, чутливі до нестачі бору: цукровий буряк, ріпак, соя, соняшник, бобові, фруктові дерева, овочі та інші.
Бор сприяє збільшенню кількості квіток на рослині, покращенню процесу запилення та знижує їх абортивність, підвищує розвиток репродуктивних органів. Попереджує розвиток фізіологічних хвороб (хлороз, гниль серцевини коренеплодів, деформація листя та ін.) Бор регулює вміст сахарози в коренеплодах, тому додаткове підживлення вирощуваних культур добривом Бор має вирішальне значення, як для збільшення урожаю коренеплодів, так і для підвищення вмісту цукру. Препарат сприяє підвищенню імунітету у рослин, покращенню якісних та кількісних показників урожаю. Подовжує термін зберігання продукції.
Залізо
Культури, чутливі до нестачі заліза: бобові, картопля, капуста, томати, кукурудза, плодові — ягідні.
Залізо відіграє важливу роль — входить до складу ферментів для утворення хлорофілу, тому його нестача безпосередньо впливає на інтенсивність процесів фотосинтезу, що проявляється у вигляді захворювання — хлороз. Також, елемент входить до складу іншого ферменту — нітрогеназа, який каталізує процес фіксації молекулярного азоту у бульбочках бобових рослин.
Залізо є обов'язковим елементом для внесення на карбонатних ґрунтах.
Мідь
Культури, чутливі до нестачі міді: пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, коренеплідні, технічні та бобові культури. Дефіцит міді спостерігається на кислих, піщаних, та торф'яних ґрунтах.
Мідь впливає на фіксацію молекулярного азоту ― активує процеси зв'язування атмосферного азоту та на метаболізм рослин. Підвищує стійкість рослин до високих і низьких температур, та до грибкових і бактеріальних захворювань; сприяє стійкості рослин до вилягання.
Молібден
Культури, чутливі до нестачі молібдену: бобові культури, деякі з родини хрестоцвітих (особливо ріпак і гірчиця), цукрові буряки.
Молібден бере участь у синтезі амінокислот і білків, регулює процес трансформації азоту в рослині. Він відіграє важливу роль у фіксації молекулярного азоту з атмосфери бульбочковими та вільноіснуючими азотфіксуючими бактеріями.
Особливо ефективним Молібден є при застосуванні на кислих ґрунтах, піщаних, з високим вмістом заліза, бідних на фосфор, інтенсивно удобрених мінеральними добривами.