Шлам

• 1) Рудний шлам. Подрібнена руда з цінними металами, що мають бути видобуті. Шлам відрізняється від решти корисних копалин високим ступенем розкриття і відкриття зростків та вкраплень, підвищеною питомою поверхнею, одночасно є більш трудомістким та енергоємним об'єктом для збагачення та зневоднення.
• 2) Вугільний шлам. Вуглевмісні продукти крупністю менше 0,5-1 мм.
• 3) Шлам-осад. Малорозчинні сполуки або дрібні тверді частинки, що випадають в осад при очищенні рідин. Наприклад, малорозчинний осад густої консистенції, що утворюється дрібними твердими частинками, нафтою, водою і сполуками в процесі очищення нафти відстоюванням, фільтруванням і т. ін. Здебільшого осідає на дно резервуарів або очисних систем.
• 4) Металургійний шлам. Порошкоподібна проміжна речовина металургійного виробництва, яка містить домішки благородних металів, що їх потім видобувають.
• 5) Буровий шлам. Уламки розбурюваних гірських порід, які виносяться з свердловини в процесі її буріння на поверхню висхідним потоком промивної рідини, які відбираються для визначення літології розрізів свердловин і їх кореляції.

До вугільних шламів, як правило, зараховують вуглевмісні продукти крупністю менше 0,5-1 мм. Розрізняють зернисті (> 50…60 мкм) та тонкі (< 50…60 мкм) шлами. За місцем утворення шлами поділяють на первинні (надходять на фабрику з рядовим вугіллям) та вторинні (утворюються в процесі збагачення). На вуглезбагачувальних фабриках шлам знаходиться в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів, концентраційних столів, шламо-вих відсаджувальних машин, гвинтових сепараторів тощо), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів, концентраційних столів тощо).

Шламом також називають подріблену руду з цінними металами, що мають бути видобуті, та малорозчинні сполуки або дрібні тверді частинки, що випадають в осад при очищенні рідин.

Вугільні шлами мають різноманітний гранулометричний склад і різноманітні мінералогічні і петрографічні характеристики. На вуглезбагачувальних фабриках шлам може бути у вигляді суспензії (суспензії твердих часток у воді) пластичної і сипучої (твердої) маси.

Шлами різко змінюють властивості суспензії та утруднюють процеси збагачення, осадження, згущення, зневоднення. На вітчизняних вуглефабриках збагачення вугільного матеріалу шламової крупності найчастіше здійснюється флотацією. При цьому особливу трудність складає флотація вугільних зерен тонких фракцій (менше 70-50 мкм).

Суспензії поділяють на:

• нестійкі — коли тверда фаза розшаровується внаслідок осадження порівняно великих часток; нижня межа крупності нестійких суспензій 1 мкм;
• стійкі — коли тверда фаза підтримується в зваженому стані молекулярними силами взаємодії часток, що перевищують сили ваги; верхня межа крупності стійких суспензій 0,1 мкм.

Пластична маса складається з твердих часток і води в такому співвідношенні, при якому система вже не є суспензією твердого в рідкому, а є відносно однорідною масою, що містить понад 600 г/л твердого.
Сипуча (тверда) маса являє собою суміш твердого і незначної кількості рідкого, у результаті чого проміжки між частками заповнені повітрям.

По крупності шлам поділяють на:

• зернистий — розміром більше 45 мкм, котрий відносно добре відсаджується, вловлюється, збагачується й зневоднюється;
• тонкий — розміром менше 45 мкм який дуже важко обробляти. Він значно змінює властивості суспензії й утрудняє ведення таких процесів, як збагачення, відсадка, згущення, зневоднення і фільтрація.

На вуглезбагачувальних фабриках шлам буває в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів). Шлам умовно поділяють на первинний, що надходить на фабрику з рядовим вугіллям, і вторинний, що утворюється в процесі збагачення.

Джерела утворення шламу: пил крупністю 0—0,5 мм у рядовому вугіллі, здрібнювання вугілля при транспортуванні внутрішнім фабричним транспортом; стирання вугілля в збагачувальних апаратах (на грохотах, дробарках, відсаджувальних машинах, сепараторах, центрифугах та ін.); розмокання глинистих часток у воді.

Шламоутворення — спонтанне (супутнє) подрібнення вугілля та розкисання породних домішок у процесі мокрого збагачення. Супроводжується збільшенням виходу частинок крупності менше 0,5 мм. В залежності від марки вугілля, літологічних особливостей порід та схеми збагачення коефіцієнт шламоутворення становить: для фабрик зі збагаченням усіх класів крупності (до глибини 0 мм) вугілля — 1,9-2,5; антрациту — 1,2-1,6. Шламоутворення залежить від фізичних властивостей вугілля і породи, застосовуваних схем збагачення і засобів обробки шламів.

• Вугільний шлам
• Зерно (мінералогія)
• Селективна електролітна коагуляція вугільних шламів
• Збагачення вугільних шламів масляною агрегацією
• Шлам буровий

1. Сергєєв П. В., Білецький В. С. Селективна флокуляція вугілля. — Донецьк: ДонДТУ, УКЦентр, Східний видавничий дім — 1999, 136 с.
2. Нікітін І. М., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Селективна флокуляція вугільних шламів латексами. — Донецьк: Східний видавничий дім. — 2001. — 152 с.
3. Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Техніка та технологія збагачення корисних копалин. Частина І-ІІІ. — Кривий Ріг: Криворізький національний університет. 2019.

• Шлам // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 215. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Шлам // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 191.