Мінамото но Аріхіто

Мінамото но Аріхіто (*源 有仁, 11031147) — середньовічний японський державний діяч, каліграф, поет, письменник, музика періоду Хейан. Відомий як Лівий міністр Ханадзоно.

Мінамото но Аріхіто
Народився 1103(1103)
Помер 1147
Національність японець
Діяльність поет
Посада Лівий міністр
Термін 1136—1147 роки
Попередник Фудзівара но Ієтада
Наступник Фудзівара но Йорінаґа
Рід Мінамото
Батько принц Сукехіто
Мати донька Мінамото но Моротада
Родичі Fujiwara no Ishid
У шлюбі з Фудзівара но Кіндзане
Діти 3 сини і 1 донька

Життєпис

Походив з аристократичного роду Ґосандзьо Генджі. Син принца Сукехіто і онук імператора Ґо-Сандзьо. Матір'ю була донька Мінамото но Моротада. Народився у 1103 році. 1115 року відбулася церемонія повноліття (гемпуку). Розпочав службу у 1119 року, коли було призначено командувачем коенфу (палацової гвардії) з молодшим третім рангом. Того ж року оженився на доньці Фудзівара но Кіндзане. В подальшому брав участь у підготовці ілюстрованої версії (емакі) твору Ґендзі моноґатарі.

1120 року призначений на посаду старшого державного радника. У 1122 році призначено двірцевим міністром.

1131 року стає Правим міністром. У 1136 році призначено Лівим міністром. Тоді ж отримав у подарунок маєток Ханадзоно (Палац саду квітів), де збудував будинок на озері (ікедате). Видав свою названу доньку Йосіко за спадкоємця трону Масахіто.

З середини 1140-х років важко захворів, внаслідок чого відійшов від державних справ. У 1147 році став буддистським ченцем під ім'ям Дьокаку. Помер того ж року.

Творчість

Знався на церемоніалі, з питань якого уклав декілька підручників. Є автором щоденника «Ханадзоно-сафу-кі» («Нотатки Лівого міністра Ханадзоно»), що складався з 800 сувоїв. Натепер збереглися лише окремі частини.

Складав вірші у стилі вака. Відомо про 3 таких вірші в антології «Шинкок-ін шю» («Нова колекція стародавніх і сучасних віршів»), яку було складено у 1205 році. Також у доробку Аріхіто є вірші в жанрі ренґа.

Вважається, що саме Мінамото но Аріхіто дав поштовх аристократичній моді на використання косметики, обряду охагуро і голінню брів з малюванням нових чорнилами.

Джерела

  • Jien, Delmer Myers Brown, The Future and the Past: A Translation and Study of the Gukanshō. (em inglês) University of California Press, 1979 p. 325 ISBN 9780520034600
  • Laurel Rasplica Rodd, Shinkokinshū: New Collection of Poems Ancient and Modern BRILL, 2015 p.846 ISBN 9789004288294
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.