Мінас (імператор Ефіопії)

Мінас — негус Ефіопії з Соломонової династії. Був сином імператора Девіта II та братом Ґелавдевоса.

Мінас
ገላውዴዎስ
35-й Імператор Ефіопії
23 березня 1559 — 1 лютого 1563 року
Попередник: Ґелавдевос
Наступник: Сарса Денгел
 
Смерть: 1 лютого 1563(1563-02-01)
Рід: Соломонова династія
Батько: Девіт II
Діти: Сарса Денгел

Життєпис

Під час експансії Ахмада ібн Ібрагіма аль-Газі до Ефіопії, Мінас потрапив у полон, але утримувався там як цінний в'язень. Незважаючи на те, що у ті часи полонених кастрували, Мінас уник такої долі на прохання Баті дель Вамбара, дружини імама Ахмада Ґрана. Після цього майбутній імператор одружився з дочкою останнього[1]. Ґелавдевос доклав багатьох зусиль, щоб звільнити свого брата і зрештою йому це вдалось[2].

Невдовзі після сходження на престол Мінас здійснив кампанію проти фалаша у провінції Сем'єн[3].

Приблизно за рік бар негус Єшак підняв повстання у провінції Тиграй, проголосивши Тазкаро законним сином і спадкоємцем імператора Мінаса. Його підтримав командир португальців Кріштован да Гама[4]. Те повстання перебувало в центрі уваги імператора до самого завершення його правління. Він пройшов до Ласти, а його противник відступив до Шіре. Імператор наздогнав його там і здобув перемогу. Після цього він вирушив на південь — до Емфраза, де завдав поразки решті послідовників Тазкаро 2 липня 1561 року. Після цього здався і сам Тазкаро. Його схопили та кинули вниз зі скелі[5].

Згодом бар негус Єшак заручився підтримкою Оздеміра, османського паші Массави, проголосивши імператором вже брата Тазкаро, Маркоса. Мінас знову вирушив на північ, утім зазнав поразки у провінції Ендерта. Імператор відступив до Атронса-Мар'ям, щоб перегрупуватись, але захворів на гарячку й помер біля містечка Коло 1 лютого 1563 року[6].

Примітки
  1. R.S. Whiteway, The Portuguese Expedition to Abyssinia in 1541—1543, 1902 (Nendeln, Liechtenstein: Kraus Reprint Limited, 1967), стор. 34
  2. Richard K.P. Pankhurst, The Ethiopian Royal Chronicles (Addis Ababa: Oxford University Press, 1967), стор. 72
  3. G.W.B. Huntingford, The historical geography of Ethiopia from the first century AD to 1704, (Oxford University Press: 1989), стор. 136
  4. Letter of Emanuel Fernandez to James Leynez, dated 29 July 1562, cited in Baltazar Téllez, The Travels of the Jesuits in Ethiopia, 1710 (LaVergue: Kessinger, 2010), стор. 142
  5. Bruce, Travels, т. 3, стор. 231
  6. Bruce, Travels, т. 3, стор. 234
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.