Мінаєнко Іван Олексійович
Мінаєнко Іван Олексійович (1923 — 07.10.1943) — учасник Радянсько-німецької війни, стрілець-автоматник 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту. Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії молодший сержант[1].
| Мінаєнко Іван Олексійович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народження |
1923 село Кугульта Грачевського району Ставропольського краю, РФ | ||||
| Смерть |
7 жовтня 1943 біля села Ясногородка Вишгородського району Київської області | ||||
| Країна |
 СРСР | ||||
| Рід військ | піхота | ||||
| Роки служби | 1943 | ||||
| Звання | гвардії молодший сержант | ||||
| Командування | стрілець-автоматник 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | ||||
| Війни / битви |
Радянсько-німецька війна Битва за Дніпро | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Народився в 1923 році у селі Кугульта Грачевського району Ставропольського краю.
В Червоній Армії з 1943 року — стрілець-автоматник 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.
Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро на північ від Києва у вересні 1943 року, в боях при захваті і утриманні плацдарму в районі сіл Глібівка и Ясногородка (Вишгородський район Київської області) на правому березі Дніпра. В нагородному листі командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М. П. написав, що Мінаєнко проявив виняткову сміливість, мужність і відвагу. Форсувавши Дніпро, вступив у бій, знищив офіцера і його зв'язківця, гранатами знищив ще 12 німців і утримав рубіж до підходу основних сил, відбивши шість контратак ворога. 2 жовтня був тяжко поранений і помер 7 жовтня 1943 року[2].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії молодшому сержанту Мінаєнку Івану Олексійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[3].
Мінаєнко І. О. був похований на місці останнього бою.
Нагороди
- медаль «Золота Зірка» №---- (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
Пам'ять
Ім'ям Героя названа вулиця на його батьківщині, в селі Кугульта Грачевського району Ставропольського краю, РФ
Примітки
- Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ЦАМО Фонд 33. — Оп.793756, д.31, запись 150020983, стр. 310 (рос.)
- http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липня 2012 у WebCite - Фонд 33. — Оп.682525, д.48, запись 12057300 (рос.)
Посилання
- Минаенко И. А. (рос.)
- История школы (рос.)
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)