Мінералізація води

Мінералізація води загальна (англ. total dissolved solids) — загальний вміст у воді мінеральних речовин (розчинених іонів, солей і колоїдів), який виражається звичайно у вигляді однієї із таких величин: експериментально визначений сухий залишок; сума йонів; сума мінеральних речовин; розрахований сухий залишок. Розрізняють природну та штучну мінералізацію води.

Одиниці вимірювання

Мінералізацію води вимірюють у міліграмах на літр (мг/л), але, враховуючи, що одиниця вимірювання «літр» не є системною, правильніше мінералізацію виражати у мг/дм³, а при великих концентраціях — в г/дм³ (г/л).

В океанологічній практиці замість терміну «мінералізація води» вживається термін «солоність морської води вимірюється в проміле — ‰ (тисячна частка), 1‰ = .

Також рівень мінералізації може виражатися в частинках на мільйон частинок води parts per million (ppm). Співвідношення між одиницями вимірювання в мг/л та ppm майже рівне і для простоти можна прийняти, що 1 мг/дм³ = 1 ppm.[1]

Природна мінералізація води

Мінералізація води — один з найважливіших показників хімічного складу природних вод.

За ступенем мінералізації усі природні води в загальних рисах поділяються на чотири групи:

Штучна мінералізація

Штучна мінералізація може мати місце у хімічних процесах, при видобуванні і збагаченні корисних копалин, гідравлічному транспортуванні мінеральної сировини, в інших технологічних процесах.

Див. також

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.