Мінеїті Кога

В 1906—1907 роках командував кораблем «Мацумаса», в 1907 році — «Каторі», в 1907—1908 — «Отова», в 1908—1909 — «Сума». Учасник Першої світової війни. В 1920—1922 роках перебував у відрядженні у Франції, х 1926 року — військово-морський аташе в Парижі. З 1 жовтня 1931 рок — командир крейсера «Ісьо». 15 листопада 1932 року переведений в Морський генштаб, де очолював 3-є, а потім 2-е управління. З 1 грудня 1937 року — перший заступник начальника Морського Генштабу.

21 жовтня 1939 року призначений командувачем 2-го морського флоту, 1 вересня 1941 року — Китайським флотом. Брав участь у плануванні і здійсненні операції зі знищення американської ескадри в Перл-Харборі, а потім в захопленні Гонконгу З травня 1942 року — командувач військово-морської бази в Іокасуці. Після загибелі Ісороку Ямамото 30 квітня 1943 року призначений головнокомандувачем Об'єднаного флоту (всіх діючих сил японського ВМФ). В якості головного плану військових дій обрав підготовку «вирішальної» битви — генеральної битви з ворогом, від результату якого буде залежати результат всієї війни. Розробив план «Z», який передбачав дати американцям таку битві в районі Філіппін.

31 березня 1944 року вилетів з інспекцією на острів Мінданао. Загинув в авіакатастрофі, тіло не знайдене.

• Орден Вранішнього Сонця 1-го класу
• Орден Золотого сокола 1-го ступеня
• Орден Священного скарбу 1-го класу
• Знак випускника училища морських офіцерів
• Знак командора
• 2 військові медалі пошани
  • Медаль за участь в китайському інциденті
  • Медаль за участь у великій східно-азіатській війні
• Знак маршала (1944; посмертно)

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.305-306 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9