Мінла оливкова

Мі́нла оливкова[3] (Liocichla bugunorum) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[4]. Цей дуже рідкісний вид є ендеміком Індії[5][6].

?
Мінла оливкова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Велика мінла (Liocichla)
Вид: Мінла оливкова
Liocichla bugunorum
Athreya, 2006[2]

Посилання
Вікісховище: Liocichla bugunorum
Віківиди: Liocichla bugunorum
ITIS: 916131
МСОП: 22734628
NCBI: 1464013

Опис

Довжина птаха становить 20-22 см. Забарвлення переважно оливково-сіре, тім'я чорне. Над очима проходять широкі жовті "брови", які перетинають чорні смужки, що ідуть від тімені до очей. Крила жовто-чорно-червоно-білі. Хвіст чорний, нижні покривні пера малинові, кінчик хвоста чорний. Лапи рожеві, дзьоб чорний, на кінці білуватий.

Відкриття

Перші повідомлення про відкриття нового виду з'явилися в 1995 році, але науково описаний вид був лише в 2006 році[7]. Опис був зроблений без отримання голотипу, оскільки, на думку вчених, популяція виду настільки мала, що вбивство навіть одного птаха може їй зашкодити[7][8]. Відома лише одна популяція, що нараховує 14 особин, і мешкає в заповіднику Іглнест в штаті Аруначал-Прадеш[9].

Поширення і екологія

Відома науковцям популяція оливкових мінл живе у вологому гірському тропічному лісі та в чагарникових заростях, на висоті від 1850 до 2450 м над рівнем моря. Однак, можливо, невідомі досі популяції мешкають в інших районах Аруначал-Прадешу, або навіть в сусідніх районах Тибету і Бутану[10].

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. Імовірно, в світі мешкає від 70 до 380 оливкових мінл. Їм може загрожувати знищення природного середовища і лісові пожежі.

Див. також

Список видів птахів, описаних у 2000-х

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Liocichla bugunorum.
  2. Athreya, Ramana (31 серпня 2006). A new species of Liocichla (Aves:Timaliidae) from Eaglenest Wildlife Sanctuary, Arunachal Pradesh, India. Indian Birds 2 (4): 82–94. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 31 березня 2017.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.
  5. Collar, N. J.; Robson C. (2007). Family Timaliidae (Babblers). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Christie, D.A. Handbook of the Birds of the World, Vol. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona. с. 70–291.
  6. Mays, Herman L; McKay, Bailey D; Tietze, Dieter Thomas; Yao, Cheng-Te; Miller, Lindsey N; Moreland, Kathleen N; Lei, Fumin (2015). A multilocus molecular phylogeny for the avian genus Liocichla (Passeriformes: Leiothrichidae: Liocichla). Avian Research 6. doi:10.1186/s40657-015-0025-y.
  7. New Multicolored Bird Found in India. Associated Press. 12 вересня 2006. Архів оригіналу за 1 March 2011. Процитовано 14 вересня 2006.
  8. Bugun Liocichla: a sensational discovery in north-east India. Birdlife International. 12 вересня 2006. Архів оригіналу за 5 October 2006. Процитовано 12 вересня 2006.
  9. Athreya, R. (2006). Eaglenest Biodiversity Project − I (2003–2006): Conservation resources for Eaglenest wildlife sanctuary. A report submitted to the Forest Department of the Government of Arunachal Pradesh, India, and the Rufford-Maurice-Laing Foundation (UK). Kaati Trust, Pune. Архів оригіналу за 31 березня 2017.
  10. Peterson, A. T.; M. Papeş (2007). Potential geographic distribution of the Bugun Liocichla Liocichla bugunorum, a poorly-known species from north-eastern India. Indian Birds 2: 146–149. Архів оригіналу за 28 червня 2007.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.