Мінос Старий

Мінос Старий (грец. Μίνωας)  або Давній— володар Криту, син Астерія, батько Лікастія, дід Міноса Великого[1]. Успадкував владу від брата Радаманта.

Цар Мінос, Гюстав Доре

За його царювання Крит був об'єднаний під владою єдиного володаря. Він також створив закони, спільні для всього острова. А щоб підкорені міста не прагнули незалежності, поставив на чолі своїх братів. Оскільки всередині країни війни були припинені, а від зовнішніх ворогів острів захищало море, критські поселення навіть не оточували мурами — у цьому просто не було потреби[2].

Давньогрецькі історики приписують Міносу Старому заснування Кносса, Феста и Кідонії.

Один з персонажів давньогрецьких міфів. Згідно з ними був сином Зевса та Європи, братом Радаманта і Сарпедона. Після смерті разом з Радамантом та Еаком став на тому світі суддею над душами померлих. Міноса Старого часто плутають з його онуком, Міносом Великим, або ж вважають однією особою з ним.