Мінське вище військове інженерне училище

Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище протиповітряної оборони країни, МВІЗРУ ППО — вищий військовий навчальний заклад, заснований у Гомелі в 1953 році як Гомельске вище інженерне радіотехнічне училище, що здійснював підготовку висококваліфікованих військових інженерних та наукових кадрів для протиповітряної оборони в Мінську з 1954 по 1992 рік.

Мінське вище військове інженерне училище
(МВІЗРУ ППО)
Будівля в Мінську, в якій у 1968 – 1992 роках розміщалося МВІЗРУ ППО
Будівля в Мінську, в якій у 1968 – 1992 роках розміщалося МВІЗРУ ППО
Адреса: Мінськ, 9-й кілометр

Історія

  • На початку 50-х років ХХ століття у Збройних силах Радянського Союзу у зв’язку з науково-технічним прогресом та дефіцитом у військах висококваліфікованих інженерних кадрів для експлуатації сучасних радіотехнічних та зенітних ракетних систем радянське керівництво прийняло рішення про створення трьох елітних військових вишів: Київського вищого інженерного радіотехнічного училища, Київського вищого артилерійського інженерного училища та Гомельского вищого інженерного радіотехнічного училища.
  • У 1953 році в Гомелі на базі Гомельського піхотного училища було сформовано Гомельске вище інженерне радіотехнічне училище Протиповітряної оборони (ГВІРТУ ППО). Заняття розпочалися 4 травня 1953 року.
  • 9 травня 1954 року училищу було вручено Бойовий Прапор, а у серпні 1954 року училище було передислоковане до Мінска.
  • У 1955 році училище перейменоване в Мінське вище інженерне радіотехнічне училище Протиповітряної оборони (МВІРТУ ППО). У цьому ж році засновано ад’юнктуру для підготовки науково-педагогічних кадрів.
  • У 1968 році училище перейменоване в Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище Протиповітряної оборони країни (МВІЗРУ ППО).
  • У 1988 році засновано докторантуру.
  • З 1992 по 1995 роки існувало як Мінське вище військове інженерне училище, а з 1995 року на його базі було створено Військову академію Республіки Білорусь.

За час свого існування з 1953 по 1992 роки училище здійснило 39 випусків та підготувало понад 14000 військових інженерів для військових частин та з’єднань протиповітряної оборони. Більше 360 випускників отримали золоті медалі, а понад тисячу – дипломи з відзнакою. Шляхом стаціонарного навчання та на курсах удосконалення офіцерського складу в училищі пройшли підготовку понад 3000 осіб з 16 країн Європи, Азії, Африки та Америки.

Викладали або навчались

Примітки

Джерела


Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.