Орленко Михайло Іванович

Михайло Іванович Орленко народився 9 листопада 1884 року у Херсоні.

Закінчив Феодосійський учительський інститут. Вдосконалював освіту  у Варшавському університеті.

В 1910 році закінчив Новоросійський університет. Згодом стажувався в Паризькому  університеті — Сорбонні, де у 1912 році захистив дисертацію «Рух ізольованих вихорів» і здобув науковий ступінь магістра раціональної механіки (кандидат фізико-математичних наук).

Протягом 1913—1918 років був директором комерційного училища у Кременці.

У 1919—1920 роках очолював Тальнівську вчительську семінарію. В 1920—1921 роках викладав математику у Херсонському інституті народної освіти. В 1921—1923 роках очолював Уманський педагогічний технікум, в 1923—1924 роках — кафедру математики Феодосійського педагогічного інституту.

В 1927—1929 роках був першим завідувачем кафедри вищої математики Донецького гірничого інституту, в 1929—1933 роках — завідувачем кафедри математики Лісотехнічного інституту в Архангельську.

У 1934—1935 роках очолював кафедру вищої математики і фізики Білоруського державного інституту народного господарства. В 1935—1938 роках викладав у вишах Махачкали та П'ятигорська.

В 1938 році присвоєно вчене звання професора.

З вересня 1939 року працював професором математики у Кримському педагогічному інституті.

У 1941 році добровольцем пішов у діючу армію. До 1942 року був військовим перекладчем у штабі 51-ї армії.

В 1942—1946 роках був деканом фізико-математичного факультету Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, одночасно у 1945—1946 роках завідував кафедрою аналітичної геометрії. У 1946—1947 роках викладав в Одеському полІтехнічному інституті.

У 1947—1958 роках завідував кафедрою математики й теоретичної механіки Білоруського лісотехнічного інституту (нині — Білоруський державний технологічний університет). У 1958—1960 роках був професором теоретичної механіки Мінського вищого інженерного радіотехнічного училища.

У 1960 році вийшов на пенсію та повернувся до Одеси. В 1963—1969 роках обіймав посаду професора кафедри теоретичної механіки і опору матеріалів Одеського вищого інженерного морського училища.

М. І. Орленко помер в Одесі 20 липня 1974 року, похований на Новоміському (Таїровському) кладовищі.

Займався питаннями гідродінамики та гідростатики, методики викладання математики, створення програми курсу вищої математики в ув'язці із спеціальними дисциплінами, методики викладання  геометрії в загальноосвітній школі.

• Медаль «За бойові заслуги».

• Учені вузів Української РСР. — К., 1968. — С. 320.
• Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 64 — 65.
• Вчені вузів Одеси: Біобібліографічний довідник. Природничі науки. — Вип. ІІ. 1946—2010. — Ч. 2. Математики. Механіки./ Упорядник І. Е. Рікун. — Одеса: ОННБ, 2010. — С. 172—174.
• Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 1. — Одеса: ПНПУ, 2019. — С.56 — 57. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3475/1/Науковці%20ПНПУ%20-%201.doc.pdf
• Зборщик, М. П. Відомі вчені технічної освіти і науки Донецького національного технічного університету (1921—2001) / М. П. Зборщик, Т. І. Овчаренко. — Донецьк, 2002.

• Історія Уманського ГПК// http://umanpedcollege.at.ua/index/istorija_koledzhu/0-600
• Кафедра высшей математики БГЭУ// http://www.bseu.by/hm/history.htm
• Професори Таврійського університету// https://ta.cfuv.ru/history/professora-tavr-akad
• Кафедра высшей математики БГТУ// https://cyberleninka.ru/article/n/kafedra-vysshey-matematiki-vchera-segodnya-zavtra