Міньські мови

Міньські мови (мінь; кит. 閩方言: Mǐn fāngyán; POJ: Bân hong-giân; BUC: Mìng huŏng-ngiòng) — група в складі сино-тибетської мовної родини або діалект китайської мови, яким розмовляє приблизно 60 млн людей, здебільшого в провінції Фуцзянь Китайської Народної Республіки, на Тайвані та в інших краях, куди порозкидало китайців життя. Одним із популярних діалектів мови мінь є хоккієн. Мінь має багато архаїчних рис, що збереглися від стародавньої та середньої китайської мови.

Міньські мови
Райони поширення мов мінь
Регіон Китай, Південно-Східна Азія
Носії > 70 млн
Писемність китайська писемність
Класифікація

Сино-тибетська сім'я

Китайська група
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 nan (всі Мінські мови)

Термінологія
  • Мінь — стародавня самоназва провінції Фуцзянь, яке використовують іноді й сьогодні.
  • Хок-К'єнь (Hokkien, Hokkienese, Fukien, Fuchien) — назва провінції Фуцзянь по — південноміньськи. В принципі синонімічно поняттю мінь, але частіше використовуються лише по відношенню південноміньських діалектів, особливо за межами Китаю, наприклад в Південно-Східній Азії.
  • Хокло (Hō-ló-oē, Hoklo) — назва південноміньської мови і особливо етнічної групи, яка на ній говорить, особливо на Тайвані. У широкому сенсі використовується як еквівалент назви тайванці.

Склад
Міньська мова (діалекти мови мінь)

У більш широкому (швидше географічному) сенсі всі міньські мови діляться на дві групи: південну (власне південноміньська, хайнаньська, Пусянь) і північну (решта).

Південноміньська мова включає тайванське наріччя, яке займає одне з перших місць за кількістю носіїв серед міньських ідіом.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.