Мірна Зінаїда Валентинівна

Зінаї́да Валенти́нівна (за іншими даними — Василівна) [1] Мі́рна (1875, за іншими даними 12 жовтня 1878 — 1 квітня 1950, Прага) — українська громадська діячка. Дружина Івана Мірного. Дівоче прізвище — Хильчевська.

Мірна Зінаїда Валентинівна
Народилася 1875(1875)
Гродно
Померла 1 квітня 1950(1950-04-01)
Прага
Національність Українка
Діяльність Член Української партії соціалістів-федералістів.
Відома завдяки Член Української Центральної Ради
Посада член ради Світового союзу українок.

Біографія

Зінаїда Мірна народилася 1875 року [2] (за іншими даними — 12 жовтня 1878 року [3]).

Дівоче прізвище Зінаїди — Хильчевська [4] (в іншому написанні — Хільчевська [5]). Про її родину нічого не відомо. В середовищі української інтелігенції була думка, що Зінаїда мала польське походження. Це зазначали Віктор Приходько, який тривалий час проживав у родині Мірних, та Борис Мартос, дружина якого співпрацювала з Мірною. Так, Мартос у листі до Галини Лащенко, яка готувала спогади про Зінаїду Мірну, писав: «Чув я, що вона до того часу, як вийшла заміж, була католичкою і полькою, ім'я її правдоподібно було Болеслава. Я не раз чув, як Іван Іванович Мірний казав до неї Больця» [6].

1910 року Зінаїда Мірна вперше з'явилася в середовищі київської громади. За спогадом Катерини Антонович, «це тоді була дуже гарна жінка високого росту, зі світлим рожевим обличчям, з великою чорною косою, що мов чорна корона лежала на її гарній голові» [7].

У Києві Зінаїда Мірна швидко ввійшла в товариські стосунки із Софією Русовою, Людмилою Старицькою-Черняхівською, Любов'ю Яновською, Марією Ішуміною, стала активним членом Українського клубу.

У 1910–1917 роках Зінаїда Мірна була однією з активісток Київського товариства оборони жінок, яке головним напрямком діяльності визначало боротьбу з торгівлею жінками та проституцією.

Була членом Української партії соціалістів-федералістів.

1917 року — член Української Центральної Ради.

1919 року — співзасновниця та заступниця голови Української жіночої національної ради в Кам'янці-Подільському. Згодом голова її філії в Берліні.

Довголітня голова Українського жіночого союзу в Празі.

1937 року — член ради Світового союзу українок.

Авторка статей у пресі, перекладів із французької мови.

Примітки
  1. Довідники по-різному вказують по батькові: «Діячі Української Центральної Ради» (1998) — Валентинівна, «Українки в історії» (2004) — Василівна.
  2. За даними «Енциклопедії українознавства» та довідника «Діячі Української Центральної Ради».
  3. Цю дату наведено в книзі «Українки в історії» (2004) з посиланням на статтю Галини Лащенко «Зінаїда Мірна» (1966), яка в свою чергу посилається на слова Ївги Лоської, яка співпрацювала з Мірною в Українському жіночому союзі в Празі: «12 жовтня 1878 р. в м. Гродно, тодішньої Чернігівської губернії, народилась відома діячка жіночого руху — Зінаїда Мірна». Варто зауважити, що місто Гродно було губернським центром, тож не входило до Чернігівської губернії.
  4. Див.: «Енциклоредія українознавства», «Діячі Української Центральної Ради».
  5. Див.: «Українки в історії».
  6. Наше життя. — Нью-Йорк, 1966. — С. 40.
  7. Наше життя. — Нью-Йорк, 1955. — Липень — серпень. — С. 3.

Література
  • Антонович К. Зінаїда Мірна // Наше життя. — Нью-Йорк, 1955. — Липень — серпень.
  • Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. — К., 1998. — С. 129—130.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 4. — С. 1583.
  • Когуська Н. Чверть століття на громадській ниві 1926—1951 // Історія Союзу Українок Канади. — Вінніпег, 1952. — С. 115.
  • Лащенко Г. Зінаїда Мірна // Наше життя. — Нью-Йорк, 1966. — Січень.
  • Смоляр Л. Зінаїда Мірна // Українки в історії / За редакцією Валентини Борисенко. — К. : Либідь, 2004. — С. 130—135.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.