Борисенко Валентина Кирилівна

Народилась 7 липня 1945 року в селі Хижинцях Вінницького району Вінницької області в селянській сім'ї. Закінчила 11 класів Хижинської середньої школи[1]. З 1963 по 1968 рік — студентка в Київського державного університету (навчалась на історичному факультеті); у 1968—1971 роках — аспірантка Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського АН УРСР (ІМФЕ).

З 1971 по 1981 рік — молодший науковий співробітник відділу етнографії ІМФЕ. 1974 року в Інституті мистецтвознавства, етнографії та фольклору АН Білоруської РСР захистила кандидатську дисертацію на тему: «Взаємозв'язки в традиційній культурі і побуті українців і поляків Поділля в кінці XIX початку XX століття» (науковий керівник Володимир Горленко). З 1981 по 1995 рік очолювала сектор рукописних фондів в ІМФЕ. 1992 року в ІМФЕ захистила докторську дисертацію на тему: «Весільні звичаї та обряди на Україні». Ініціювала створення першої в Україні кафедри етнології на історичному факультеті Київського національного університету імені Т. Г. Шевченко, очолювала її з 1995 по 2002 рік; від 2002 року професор цієї кафедри.

Як учасник і керівник брала участь у багатьох історикоетнографічних експедиціях по регіонах України. Основна проблематика досліджень:

• історія етнології;
• матеріальна і духовна культура українців;
• порівняльне дослідження культури поляків, греків та болгар.

Серед праць:

• Нова весільна обрядовість в сучасному селі. — Київ, 1979;
• Весільні звичаї та обряди на Україні. — Київ, 1988;
• Поділля. — Київ, 1994 (у співавторстві);
• Культ предків в обрядах українців. // Родовід. — 1991. — № 2;
• Весільні звичаї та обряди греків Приазов'я // Під одним небом. Фольклор етносів України. -Київ, 1996;
• Історико-етнографічне вивчення Холмщини і Підляшшя // Матеріали III Міжнародного конгресу україністів. — Харків, 1996;
• Холмщина і Підляшшя. — Київ, 1997 (у співавторстві);
• Українці. — Опішня, 1999. — Том 1 (у співавторстві);
• Осінні традиційні свята українців Північного Підляшшя // Етнічна історія народів Європи. — Київ, 2000. — № 6 (у співавторстві);
• Традиції та життєдіяльність етносу.(На матеріалах святково-обрядової культури). — Київ, 2000;
• Нариси з історії української етнології 1920– 1930-х років. Київ, 2002.

Ініціатор створення і відповідальний редактор наукової збірки «Етнічна історія народів Європи» (Київ, 1999—2003, № 1–15).

Віднайшла низку архівних документів і вперше опублікувала матеріали про етнографічну спадщину Юрія Павловича, Архипа Тесленка, Любові Шульгиної, Ніли Заглади, Петра Франка, Петра Одарченка, Василя Авраменка.

Автор статей до Енциклопедії сучасної України.

• Заслужений діяч науки і техніки України (26 листопада 2005)[3];
• Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (21 листопада 2008; за вагомий особистий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор)[4].

• Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 2 / Головний редактор В. А. Смолій. — Київ, Львів: Інститут історії України НАН України, 2003. — Частина 1. — 396 сторінок, сторінка 30;
• Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.