Мірча Павлов

У 1960 — 1970-х роках належав до когорти провідних румунських шахістів. У 1964 і 1965 роках двічі представляв національну збірну на командних чемпіонатах світу серед студентів[1], у 1965, 1973 і 1977 роках — на командних чемпіонатах Європи (у 1973 році виграв бронзову медаль в особистому заліку на 6-й шахівниці)[2], у 1971, 1973 і 1976 роках — на командних чемпіонатах балканських країн (вигравши три медалі: золоту [1971], срібну [1973] і бронзову [1976])[3], а 1974 року — єдиний раз в кар'єрі на шаховій олімпіаді, яка відбулась у Ніцці[4].

Неодноразово брав участь у фіналі чемпіонату Румунії, тричі (1962, 1980, 1984) вигравши бронзові медалі[5]. Двічі (Галле 1963 і Беїле-Херкулане 1982), брав участь у зональних турнірах (відбіркового циклу чемпіонату світу), не досягнувши в них успіху. 1976 року двічі досягнув успіху в міжнародних турнірах, які відбулися в Істрі (поділив 2-3-тє місце) та Бухаресті (поділив 2-ге місце позаду Теодора Гіцеску, разом із, зокрема, Йожефом Пінтером, Євгеном Свєшніковим і Лейфом Егордом).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1981 року, досягнувши 2415 очок ділив тоді 9-10-те місце серед румунських шахістів[6].

• W.Litmanowicz, J. Giżycki, «Szachy od A do Z», tom II, Warszawa 1987, str. 868
• ChessBase Megabase 2010
• Interviu cu MI Mircea Pavlov, antrenor emerit ((рум.))

• Особова картка Мірчі Павлова на сайті ФІДЕ
• Партії Мірчі Павлова в базі Chessgames
• Особова картка Мірчі Павлова на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах Європи