Міст Обуховської оборони

Розташований по осі проїзду, що з'єднує проспект Обуховської оборони з Синопською набережною, біля витоку Монастирок.

Нижче за течією знаходиться Монастирський міст.

Найближчі станції метрополітену — «Площа Олександра Невського-1», «Площа Олександра Невського-2».

Назва мосту відома з 1964 року і була присвоєна від назви проспекту Обухівської Оборони.

У 1926 році на цьому місці був побудований залізничний міст. У 1963–1964 роках у складі проекту будівництва мосту Олександра Невського і перепланування передмостової території, був побудований суміщений автотранспортний та залізничний міст. Автори проекту — інженери Ленгіпротрансмосту К. Є. Паліцин (залізнична частина мосту), А. Д. Гутцайт і архітектор Л. О. Носков (міська частина мосту)[1].

У 2013 році була розібрана одноколійна залізнична лінія, що вела до промислових підприємств на Синопській набережній.

Міст однопролітний, залізобетонний, балочно-розрізної системи. Пролітна будова складається з типових двотаврових балок постійної висоти з перенапруженого залізобетону. Підвалини з монолітного залізобетону на підставі палі, що облицьовані гранітом. Загальна ширина моста складає 58 м (з них 11,5 м — ширина залізничної частини мосту, 46,5 м — міської частини), довжина мосту — 24,2 м[1].

Міст призначений для руху трамваїв, автотранспорту і пішоходів. Проїжджа частина мосту включає в себе 6 смуг для руху автотранспорту і 2 трамвайних шляхи, які влаштовані в підвищеному рівні. Покриття проїжджої частини і тротуарів — асфальтобетон. Тротуари відокремлені від проїжджої частини високим гранітним парапетом. На мосту встановлене металеве перильне огородження, що завершується на підвалинах гранітними тумбами.

• Новиков Ю. В. Мосты и набережные Ленинграда / Сост. П. П. Степнов. — Л.: Лениздат, 1991. — 320 с.

• міст Обуховської оборони //СПб ДБУ «Мостотрест»