Мічіо Ватанабе
Ватанабе Мічіо (яп. 渡辺美智雄; 28 липня 1923, Отавара, Префектура Тотіґі, Японія — † 15 вересня 1995, Токіо) — був японським політиком. Міністр закордонних справ Японії (1991—1993).
Мічіо Ватанабе | |
---|---|
яп. 渡辺美智雄 | |
Народився |
28 липня 1923[1] Отавара, Префектура Точіґі, Японія |
Помер |
15 вересня 1995[1] (72 роки) Токіо-сітіd, Токіо, Японія ·серцева недостатність |
Країна | Японія |
Діяльність | дипломат, політик, tax advisor, журналіст |
Alma mater | Університет Хітоцубасі |
Знання мов | японська |
Посада | член Палати представників Японії, віце-прем'єр Японіїd і member of the Tochigi Prefectural Assemblyd |
Партія | Ліберально-демократична партія Японії |
Діти | Yoshimi Watanabed і Miyuki Watanabed |
Нагороди | |
Життєпис
Народився 28 липня 1923 року, син солдата, він був сиротою і його виховував дядько в префектури Тотіґі. Він закінчив Токійський комерційний коледж (згодом Університет Хітоцубасі) у 1942 р. Потім працював у щоденнику Йоміурі Сімбун, перш ніж стати податковим консультантом. Член спочатку Ліберальної партії (консерватор правого центру), а потім Ліберально-демократичної партії (ПЛД), коли вона була створена в 1955 році, він розпочав свою політичну кар'єру того ж року.
У 1955—1963 рр. — Обраний до Префектурної асамблеї префектури Тотіґі.
У 1963—1995 рр. — Член Палати представників Японії колишнього 1-го округу Тотіґі.
У 1976—1977 рр. — Міністр охорони здоров'я та соціальних питань в уряді Такео Фукуди.
У 1978—1979 рр. — міністр сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства у першому уряді Охіра Масайосі.
У 1980—1982 рр. — Міністр казначейства (тобто фінансів) в уряді Судзукі Дзенко.
У 1985—1986 рр. — Міністр зовнішньої торгівлі та промисловості у другому уряді Накасоне Ясухіро.[2].
У 1991—1993 рр. — віце-прем'єр-міністр і міністр закордонних справ уряду Міядзава Кійті[3].
26 січня 1992 року домовився з урядом України про встановлення дипломатичних відносин у формі обміну листами між Міністром МЗС Японії та Міністром МЗС України Анатолієм Зленком[4].
У квітні 1993 року — подав у відставку за станом здоров'я[5].