Дейвід Ленгфорд

Дейвід Роуленд Ленгфорд народився 10 квітня 1953 року у Ньюпорті, Уельс (Велика Британія), молодший брат Дейвіда — Джон Ленгфорд — музикант[1].

Ленґфорд закінчив Брейсноуз коледж при Оксфордському університеті (англ. Brasenose College), де отримав ступінь з фізики (що примітно, саме у коледжі Дейвід вперше потрапив у фандом). Після коледжу Ленґфорд працював у Науково-дослідному інституті атомної зброї (AWRE, від англ. Atomic Weapons Research Establishment, після 1987 року — перейменовано у AWE) у Олдермастоні (англ. Aldermaston).

Першим опублікованим науково-фантастичним твором Ленґфорда стало оповідання «Хвиля спеки» 1975 року. Однак, як автор фантастики Ленґфорд відомий своїми пародіями. Так у 1979 році під псевдонімом Вільям Роберт Лузлі (англ. William Robert Loosley), від імені якого і ведеться оповідь, вийшла книга «Опис зустрічі з мешканцями іншого світу, 1871», рукопис вікторіанської епохи про контакт з НЛО, сприйнятий деякими уфологами як документальний (письменник Вітлі Стрібер посилається на описувані події у своєму романі «Majestic»). У 1982 році Ленґфорд публікує свій перший серйозний НФ-роман «Космічний ласун» (англ. «Space Eater»). Згодом знову виходить гумористичний роман «The Leaky Establishment» (1984 рік) та Футурологічний сценарій у співавторстві з Браєном Стейблфордом (англ. Brian Stableford) — «Третє тисячоліття: Історія світу з 2000 по 3000» (англ. The Third Millennium: A History of the World AD 2000-3000), 1985 рік.

У 1987 році виходить «Earthdoom!» (у співавторстві з Джоном Грантом (англ. John Grant)), а через рік авторська збірка Ленґфорда фентезі та НФ-пародій «The Dragonhiker's Guide to Battlefield Covenant at Dune's Edge: Odyssey Two».

У 1996 році виходить збірка «The Silence of the Langford», з 30 гумористичних есе на тему НФ та фандому та 2 оповідань, та першу збірку питань та відповідей (книга-вікторина) по Пласкому світу Терри Пратчетта — «Завдання від Незримого Університету» (англ. The Unseen University Challenge: Terry Pratchett's Discworld Quizbook). Друга книга по Пратчетту, «Найбільш віща ланка» (англ. The Wyrdest Link: The Second Discworld Quizbook), виходить у 2002 році.

Надалі у Дейвіда Ленґфорда виходить ще ряд збірок (збірка оповідань «Different Kinds of Darkness» у 2004 році, збірки есе та оглядів «Up Through an Empty House of Stars 1984—2002» у 2003) та книг. Зокрема, у книзі «Кінець Гаррі Поттера?» (англ. The End of Harry Potter?), виданій у 2006 році, Ленґфорд намагається проаналізувати опубліковані романи Джоан Роулінг та розкрити таємниці останньої книги[2].

У даний час Дейв Ленґфорд зі своєю дружиною Хейзел (англ. Hazel) проживають у Редінгу.

Окрім збірок та романів[3][4], Ленґфордом написані кілька десятків науково-фантастичних оповідань та повістей[5]:

• Оповідання Теплий фронт (англ. Heatwave), 1975 рік;
• Оповідання Accretion, 1977 рік;
• Оповідання Мисліть масштабно! (англ. Connections, альтернативний переклад: Ізмислителі), 1978 рік;
• Оповідання Training, 1979 рік;
• Оповідання Sex Pirates of the Blood Asteroid, 1979 рік;
• Оповідання Cold Spell, 1980 рік;
• Оповідання The Final Days, 1981 рік;
• Коротка повість Sacrifice, 1981 рік;
• Оповідання Transcends All Wit, 1981 рік;
• Коротка повість Sacrifice, 1981 рік;
• Оповідання Lukewarm, 1982 рік;
• Оповідання Semolina, 1982 рік;
• Оповідання 3.47 AM, 1983 рік;
• Оповідання Duel of Words, 1983 рік;
• Оповідання The Distressing Damsel, 1984 рік;
• Оповідання In the Place of Power, 1984 рік;
• Оповідання Lost Event Horizon, 1984 рік;
• Оповідання The Mad Gods' Omelette, 1984 рік;
• Оповідання The Thing in the Bedroom, 1984 рік;
• Оповідання Cube Root, 1985 рік;
• Оповідання Jellyfish, 1985 рік;
• Оповідання Notes for a Newer Testament, 1985 рік;
• Оповідання Outbreak, 1985 рік;
• Оповідання In a Land of Sand and Ruin and Gold, 1987 рік;
• Оповідання Blit, 1988 рік;
• Коротке оповідання (фанфік) When in Doubt, Plagiarize, 1988 рік;
• Оповідання The Facts in the Case of Micky Valdon, 1989 рік;
• Оповідання The Motivation, 1989 рік;
• Оповідання Ellipses, 1990 рік;
• Коротке оповідання (фанфік) A Surprisingly Common Omission, 1990 рік;
• Оповідання What Happened at Cambridge IV, 1990 рік;
• Оповідання Контакт іншого роду (англ. Encounter of Another Kind), 1991 рік;
• Коротка повість Leaks, 1991 рік;
• Оповідання A Snapshot Album, 1991 рік;
• Оповідання Waiting for the Iron Age, 1991 рік;
• Оповідання The Arts of the Enemy, 1992 рік;
• Оповідання Blossoms That Coil and Decay, 1992 рік;
• Коротка повість If Looks Could Kill, 1992 рік;
• Оповідання Різдвяні забави (англ. Christmas Games), 1993 рік;
• Оповідання The Lions in the Desert, 1993 рік;
• Оповідання Deepnet, 1994 рік;
• Коротке оповідання (фанфік) Ansible Hyperlink, 1995 рік;
• Оповідання Blood and Silence, 1995 рік;
• Оповідання The Net of Babel, 1995 рік;
• Оповідання The Spear of the Sun, 1996 рік;
• Оповідання Справа Джека Підстригателя, або Остання зимова казка (англ. The Case of Jack the Clipper or A Fimbulwinter’s Tale), 1997рік;
• Оповідання Not Ours to See, 1997 рік;
• Оповідання The Repulsive Story of the Red Leech, 1997 рік;
• Оповідання Serpent Eggs, 1997 рік;
• Оповідання Різновид темряви (англ. Different Kinds of Darkness, альтернативні переклади: Інша темрява, Різні види темряви), 2000 рік;

Дейвід Ленґфорд щорічно, з 1979 по 2009 роки (усього 30 разів), номінувався на премію «Г'юго» у категорії найкращий фен-письменни та 21 раз ставав лауреатом (у 1985[9], 1987[10] та щороку з 1989[11] по 2007 роки[12]).

Фензин «Ansible» 11 разів (у 1984, 1985, 1987, з 1994 по 2000, та у 2002 роках) номінувався на «Г'юго» у категорії найкращий фензин та п'ять раз ставав лауреатом[10][13][14][15][16]. З 2003 року «Ansible» перейшов у категорію найкращий напівпрофесійний журнал, у якій номінувався щорічно до 2010 року, у 2005 році став лауреатом[17].

У 1995 та 1996 роках Дейвід Ленґфорд був у складі колегії жюри премії Артура Кларка (як представник Британської Асоціації Наукової Фантастики, BSFA)[18].

Інші премії та нагороди[19][20]:

• 1979 рік — номінант премії «Г'юго» у категорії найкращий фензин («Twll-Ddu»)[21].
• 1980 рік:
  • Лауреат «FAAns» (англ. The Fan Activity Achievement Awards) у категорії найкращий фен-письменник[22].
  • Номінант «BSFA Award» (от англ. British Science Fiction Association)) за найкраще оповідання («Sex Pirates of the Blood Asteroid»)[20].
• 1983 рік — номінант премії «Локус» за найкращий дебютний роман («The Space Eater»)[23].
• 1985 рік — лауреат «BSFA Award» за найкраще оповідання («Cube Root»)[20][24].
• 1993 рік — номінант премії «Г'юго» за найкращу книгу у жанрі нехудожньої літератури («Let's Hear It for the Deaf Man»)[25].
• 1997 рік — номінант премії «Г'юго» за найкращу книгу у жанрі нехудожньої літератури («The Silence of the Langford»)[26].
• 1999 рік — номінант премії «Локус» за найкраще оповідання («Out of Space, Out of Time»)[27].
• 2001 рік — лауреат премії «Г'юго» за найкраще оповідання («Different Kinds of Darkness»)[28].
• 2002 рік:
  • Лауреат «BSFA Award» за найкращу публіцистичну книгу («Introduction to Maps: The Uncollected John Sladek» — передмова до збірки оповідань Джона Слейдека «Maps»)[20][24].
  • Лауреат Меморіальної премії Едварда Е. Сміта[29].
• 2006 рік:
  • Номінант премії «Г'юго» за найкращу книгу про фантастику («The SEX Column and Other Misprints»)[30].
  • Номінант премії «Локус» за найкращу публіцистичну книгу («The SEX Column and Other Misprints»)[31].
• 2010 год — Номінант премії «Локус» за найкращу публіцистичну книгу («Starcombing»)[32].

• Дейвід Ленгфорд на сайті http://www.isfdb.org/ Internet Speculative Fiction Database (ISFDB)(англ.)