М-1 (підводний човен СРСР)

М-1 — радянський дизель-електричний підводний човен серії VI, типу «Малютка», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 3 жовтня 1932 року на верфі заводу № 198 у Миколаєві під заводським номером 237. 9 квітня 1933 року спущений на воду. 1 грудня 1933 року човен передислокований залізницею до Владивостока, де 26 квітня 1934 року включений до складу Морських сил Далекого Сходу[1].

М-1
Схема підводного човна типу «Малютка» серії VI
Під прапором	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Совєтська Гавань
Спуск на воду	9 квітня 1933
Виведений зі складу флоту	16 квітня 1934
Сучасний статус	28 листопада 1950 року списаний на брухт
Основні характеристики
Тип корабля	Торпедний ДПЧ
Позначення проєкту	типу «Малютка» серія VI
Розробник проєкту	завод № 198, Миколаїв
Швидкість (надводна)	11,1 вузлів (20,55 км/год)
Швидкість (підводна)	6,4 вузли (11,85 км/год)
Робоча глибина занурення	50 м
Гранична глибина занурення	60 м
Автономність плавания	7-10 діб
Екіпаж	19 осіб
Розміри
Водотоннажність надводна	157 т
Водотоннажність підводна	197 т
Довжина найбільша (по КВЛ)	36,9 м
Ширина корпусу найб.	3,13 м
Середня осадка (по КВЛ)	2,58 м
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	2 ТА калібру 533-мм (2 торпеди)
ППО	1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К

З 1934 до 1945 року проходив службу на Тихому океані. Участі в бойових діях не брав. 9 серпня 1945 року човен зустрів у складі 10-го дивізіону 3-ї бригади підводних човнів у Совєтській Гавані під командуванням старшого лейтенанта Носенкова Павла Павловича. 1 вересня доставив з Совєтської Гавані в порт Отомарі на Південному Сахаліні паливо і масло для наших кораблів.

З 5 листопада 1945 року М-1 використовувався в ролі навчального підводного човна. 28 листопада 1950 року М-1 виключений зі списків ВМФ, 8 січня 1951 року підводний човен розформований і зданий на злам.