Наачтун

Стародавня назва міста — Масуул. Було утворено в середині докласичного періоду, близько 400 року до н. е. Спочатку являло собою невеличке поселення. У перших роках нової ери перетворилося на протомісто. Близько I року до н. е. визнало зверхність міста-держави Ель-Мірадор.

Наприкінці докласичного періоду утворилася держава Сууц'[1]. Зуміло пережити період колапсу майянських міст докласичного періоду. Завдяки занепаду міст докласичного періоду, царство Сууц' зуміло піднестися на початку класичного періоду, ставши провідною державою північного Петену (Гватемала) і південної частини сучасного штату Кампече (Мексика).

Тоді стало союзником Теотіуакана. У 379 році війська царства допомагали теотіуаканцям на чолі із Сійах-К'ак'ом підкорити Йашмутуль. Завдяки цьому Масуул на початку існування «Нового порядку» перетворився на провідне місто майя. Лише на початку V століття почав послаблюватися вплив Сууц' на користь Мутульського царства.

Втім економічне піднесення держави і міста тривало з 504 до 762 року. Це відбувалося завдяки гнучкої тактики підтримки сильнішої держави: ще у 486 році потрапило у залежність від Мутульського царства, наприкінці VI — 1-й половини VII ст. визнало зверхність Канульського царства. Наприкінці VII ст., після перемоги Мутуля над Канулєм, ахави Сууц' знову перейшло на бік Мутульської держави.Тоді ж в Канулі затвердилась родинна Масуулу династія (з тим же емблемним ієрогліфом — кажан).

З 770-х років поступово відбулося послаблення економічної могутті та політичної ваги Сууц' в області майя. Процес занепаду прискорився з 830-х років. До 900 року місто Масуул було остаточно залишено.

Розташовано у північній частині Гватемали, у північно-східній частині басейну Мірадор, в долині річки Паішбан, на відстані 44 км на південний схід від Калакмула, 65 км на північ від Тікаля. Має 40 км в діаметрі.

За своєю архітектурою відповідає «стилю Петен». Разом з тим помітний вплив окремих стилів Тікаля і Калакмула. Ритуально-адміністративний центр зведено в дусі Тікаля, житлові будинки знаті Наачтуна збудовано за прикладом Калакмула. Загальна кількість будівель, виявлених натепер, складає 44.

Ритуальний центр становить 20 га, складається з центральної площі, декілько великих пірамід з храмами. Поруч розташовано акрополь (місце перебування ахавів), що був пов'язаний з головною сакбе. Трохи далі були знайдені 2 майданчики для у м'яч.

Написи на монументах Наачтуна охоплюють період з 486 (стела 10) до 790 року, на яких йдеться про сімейні стосунки, військові справи, поховальні обряди. З них присвячено 10-річчю 4 стели, ще 4 стели — к'атуну. Виявлено 40 різьблених стел, більшість з яких відноситься до ранньокласичного періоду. Цікавою є стела 26, що засвідчує вагому роль жінок у суспільстві майя. На стелі 1 виявлено емблевний ієрогліф. Вівтар 5 є останнім монументом Наачтуна з написом про поховальний обряд знатної жінки за участю ахавів Тікаля і Наачтуна. Також знано про 21 гладеньку стелу.

Руїни виявив у 1922 році дослідник Сильваніус Морлі під час 6-ї експедиції Інституту Карнегі (США). Саме він надав сучасне ім'я археологічній пам'ятці. У 1933 році фахівці з Інституту Карнегі продовжили розкопки в Наачтуні.

У середині 1990-х Миколай Грубе розшифрував емблемний ієрогліф Наачтуна — Масуул.

У рамках археологічного проекту Наачтун здійснювалося дослідження на чолі із Кетрін Різ-Тейлор з університету Калгарі (Канада) і Мартіном Ранжелом Гільєрмо з університету Сан-Карлос (Гватемала).

• Martin S. Of Snakes and Bats: Shifting Identities at Calakmul//The PARI Journal. — 2005. — Vol. 6, No. 2. — P. 5-13. (англ.)
• Grube N. Toponyms, Emblem Glyphs, and the Political Geography of Southern Campeche // Anthropological Notebooks. — 2005. — Vol. 11, No. 1. — P. 89-102. (англ.)

• Naachtún ^{[недоступне посилання]}