Ель-Мірадор

Загальна площа становить 26 км². На його території виявлено близько 2000 будов. Архітектуру Ель-Мірадора відносять до «стилю Петен», який започаткувався в саме цьому місті. Після занепаду Ель-Мірадора колишні підлеглі міста продовжили розвивати цей стиль. Значна частина пірамід і храмів має зображення Зміїного володаря.

Основу городища являє собою прямокутний трикутних з 3 великими храмовими комплексами (Ла-Данта, Ель-Тигре, Лос-Монос) у вершинах й Центральним Акрополем.

Центральна площа була у 4 рази більші за відповідну площу в Тікалі. Біля неї виявлено 2 величезні піраміди, з яких найвідомішою є комплекс Ла Данта (Тапір). Назву отримав за те, що навколо швендяли численні групи тапірів.

Її зведено близько 400 року до н. е. Нині вважається наймасивнішою у світі. Є найвищою будовою Доколумбової Америки. Імовірно своєю появою він зобов'язаний цікавому властивості рельєфу: при спостереженні з піраміди Ель-Тигре влітку над вершиною Ла-Данта знаходиться трикутник Марс — Сатурн — Юпітер.

Обстеження показало, що він був побудований поверх природного пагорба, що дозволило стародавнім майяським архітекторам створити ансамбль з терас, пірамід і храмів. Цей комплекс складається з 4 платформ, 3 храмів загальною висотою 24 м. Основу Ла-Данта складає величезна база, яка дорівнює 36 футбольним полям — розміром 330×620 м заввишки 7 м, яка підтримує другу платформу тієї ж висоти площею 7,5 га і піраміду з «тріадою» «Павич». Далі йде третя платформа заввишки 21 м і площею 2,4 га і завершує ще одна храмова «тріада» на трирівневій основі.

Загалом Ла-Данта — заввишки 72 м з об'ємом 2,800.000 м³. Це робить її на 200000 м³ більше за Велику піраміду в Єгипті. За підрахунками для спорудження Ла Данта потрібно було 15 мільйонів людино/днів. На сьогодні розкопана лише верхня частина. Ла-Данта складається з великих і прямокутних блоків, що добре підігнані один до одного на цегляній кладці. Вхід до Ла-Данта здійснювався центральними сходами, що розташовувалися вглиб цієї будови. Їх підтримували масивні маски зі стукко. Нині від них залишилися лише рештки. Частину Ла-Данта становило житло знаті. Наприкінці Ла-Данта перетворилася на суто культовий центр. Радіовуглецевий аналіз довів, що Ла-Данта в останній раз використовували близько 180 року.

Поруч з центральною площею виявлено сотні будов. Основу складає Центральний Акрополь (в Західній групі Ель-Мірадору) заввишки 28 м, де мешкали володарі. У палаці існував Царський басейн, який був частиною гідравліки міста. Акрополь являє собою складний ансамбль з декількох пірамід і довгих «палацових» будівель на 8-метровій платформі-основі розмірами 300×150 м. На площі акрополя були знайдені залишки стел. Вся Західна група, що є ритуально-адміністративним ядром Ель-Мірадора, була укріплена. З півночі і заходу схили височини, на якій вона розташовувалася, були ескарпіровани, а з півдня і сходу центр міста захищала величезна система кам'яно-земляних укріплень. Першу лінію становила стіна загальною довжиною 1270 м, 20 м завширшки і від 4 до 6 м заввишки. З внутрішньої сторони був парапет і розташовувалися довгі прямокутні споруди, які служили сховищами. Вважається, по верху стіни йшов частокіл. Рів 5-6 м шириною і 2,5 м глибиною, виритий уздовж стіни, був другою лінією укріплень.

Далі розташовані 15 храмів, 3 майданчики для гри в м'яч, кілька площ (тут знайдені нефритові та обсидіанові артефакти) і «Група Пума» (акрополь Пума). Вони були вкриті штукатуркою забарвленою червоним пігментом. Цю традицію в подальшою перейняли майстри Тікаля.

Також значним комплексом є «Ель-Тигре» (тріадовий комплекс, що отримав назву від вчених «Тигровий»), що розташовано на площі Ель-Тигре. Має заввишки 55,47 м загальною площею 21,750 м², об'єм — 380 000 м³. Дістав назву за зображення численних ягуарів на стінах (Ель-Мірадор є одним з найбільшим місць поширення ягуарів у Месоамериці), насамперед у вигляді масок при вході. Являє собою масивну піраміду з храмовою тріадою. На півдні розташована Будова 34, яка також є «тріадою». Розкопки на площі комплексу, на північ від Будови 34 засвідчили, що будівництво тут почалося на межі IV—III ст. до н. е. Навколо цього комплексу існували невеличкі будови загальним об'ємом 48 680 м³.

Третім за розміром комплексом є Лос-Монос, що є заввишки 44,2 м. Його база становить 160 000 м³. Розташований на південь від «Тигрового комплексу». Лос-Монос також являє собою тріадовий комплекс. Його було зведено у 3 етапи: перший відбувався на початку середньо-докласичного періоду, 2 і 3 — наприкінці докласичного періоду (близько 100 року до н. е.). Основу складає піраміда заввишки 42 м і об'ємом 305000 м³. Розкопки на нижніх рівнях комплексу Монос в Західній групі виявили існування ранньої споруди, яка датується V—IV століттями до н. е. Це була невисока (1-1,5 м) платформа. Річард Хансен вважає, що в Ель-Мірадорі в цей час вже існувала «Е-група» з Будовою G212 (Leon) і Будовою 5D1-1.

Наприкінці докласичного періоду виник Західний акрополь — політико-адміністративний центр Ель-Мірадора пізнього часу. Східна група починає будуватися пізніше, ніж комплекси «Ель-Тигре» і «Лос-Монос». Східна група являла собою суто ритуальний центр наприкінці існування Ель-Мірадора. На перетині з сакбе, що веде до Східної групі, був побудований спеціальний прохід. У цьому місці дорога звужується і переходить у підйом, а потім у спуск по похилій площині. Загальний обсяг земляних робіт при створенні цієї оборонної системи перевищив 100000 м³.

На 2016 рік виявлено складну мережу сакбе, що складалася з 17 шляхів, які з'єднували Ель-Мірадор з прилеглими центрами на периферії. Кожна дорога досягала завширшки 40 м. Разом вони охоплювали територію в 200 км, на думку дослідників, використовувалися для транспортування товарів.

Інтерес являє великий фриз завдовжки 3 м і завширшки 4 м, який створено близько 300 року до н. е., що прикрашав Царський басейн. На ньому зображені міфологічні герої-близнюки Хун-Ахпу і Ішбальнке з головою їхнього батька.

На відстані 2 км від церемоніального центру Ель-Мірадор виявлено скульптури з ієрогліфами «Змії».

Ель-Мірадор був відомий написами на кераміці, що є важливим джерелом з політичної та культурної історії майя. Відомий як один з найбільших центрів з виробництва таких написів.

Кераміка середини докласичного періоду була знайдена під час розкопок ряду домогосподарств на північ від комплексу Ель-Тигре в Західній групі, зокрема в «патіо-групах» А та В.