Навчальний корпус №2 Української академії друкарства

У 1890 Окружна шкільна рада ствердила надзвичайну переповненість львівських шкіл та нестачу шкільних приміщень. Того ж року Міська рада Львова постановила, зокрема, відкрити нову школу з назвою Міська народна школа імені Станіслава Сташиця. У школі, що і містилася в орендованих приміщеннях на вулиці Костюшка, 6, навчалося 158 учнів, було 8 вчителів включно з директором Августом Завадським.

В 1891 для школи був споруджений новий будинок за проектом архітектора Юліуша Гохбергера на вулиці Скарбківській, 45 (тепер вулиця Лесі Українки). Навчалося вже 357 учнів. Один з класів був переведений зі школи імені Чацького.

У 1898 році тут знаходилось Товариство для розвою руської штуки.

Після Другої світової війни будинок школи став одним з корпусів Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова.

Тепер це навчальний корпус №2 Української академії друкарства, у якому розміщені деякі кафедри УАД, Заочний факультет та Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації.[1]

Для забудови була виділена ділянка складної форми: ріг обох вулиць утворював гострий кут. У зв'язку з цим будівля в плані схожа на трикутник з невеликим внутрішнім двором. Через перепад рельєфу будівля частково триповерхова, частково чотириповерхова. Одне крило школи витягнулось по вулиці Лесі Українки, інше — вздовж площі Данила Галицького. Крила об'єднує флігель у якому розташовується сходові клітки та санвузли. Фасади декоровані в стилі італійського неоренесансу.[2]

• Міська школа ім. С. Сташиця, тепер Українська академія друкарства