Надбудова (суднобудування)

Суднова́ надбудо́ва (англ. superstructure) — конструкція, утворена продовженням бортових перекриттів основного корпусу судна, палубою та поперечними перегородками, що знаходиться вище від верхньої палуби[1].

Судно з баковою та середньою (проміжною) житловою багатоярусною надбудовою
Суцільна багатоярусна житлова надбудова, характерна для сучасних морських поромів та круїзних лайнерів

Палубну конструкцію, що розташовується на відстані до борта більшій ніж 4 % ширини судна, називають рубкою.

Класифікація надбудов

Надбудови поділяються на:

  • залежно від протяжності:
    • суцільні;
    • розділені;
  • залежно від висоти:
    • одноярусні;
    • багатоярусні;
  • за місцем розташування:
    • носова (бак);
    • середня;
    • проміжна (зміщена у корму приблизно на ¾ довжини судна);
    • кормова (ют);
  • а також комбінації вищеперелічених (середня надбудова зливається з носовою або кормовою):
    • подовжений бак (не менший від 25 % довжини судна);
    • подовжений ют;
  • за функційним призначенням:
    • житлова (зазвичай багатоярусна; служить для розташування житлових, побутових та службових приміщень);
    • нежитлова (наприклад, високий бак, що призначений для підвищення морехідних характеристик судна).

Архітектурно-конструктивні типи суден

Кількість, розташування й форма надбудов визначають архітектурно-конструктивний тип суден, які бувають одно-, дво- і триострівні. Найбільшого поширення мають два останніх типи. Триострівні судна мають бак, ют і середню надбудову. Двоострівне судно, зазвичай, має одноярусну носову надбудову (бак) і багатоярусну кормову (ют); триострівне — одноярусні бак і ют і багатоярусну середню надбудову. Окремі надбудови можуть зливатися, при цьому кажуть, що судно має подовжений бак чи ют. Якщо надбудова поширюється на всю довжину судна, його називають шельтердековим. У таких суден головною є не верхня палуба надбудов, а друга, до якої доходять водонепроникні перебірки.

Бак і ют, зазвичай є одноярусними, їх обриси є продовженням обрисів корпусу. Вони у першу чергу призначені для захисту палуби від заливання хвилями, що підвищує мореплавність судна.

Середня надбудова може служити для захисту від хвиль сходів і світлових люків машинного відділення на суднах із середнім розташуванням машинного відділення.

Судно, яке не має бака і юта, називають гладкопалубним.

Судна з надбудовами, що відступають одна від одної не більше ніж на 30 % довжини судна, називають колодязними.

Надбудови збільшують запас плавучості й покращують морехідні характеристики судна. Вони мають водонепроникні двері, ілюмінатори і люки.

Див. також

Примітки
  1. ДСТУ 2337-94 Елементи металевого корпусу надводних кораблів і суден конструктивні. Терміни та визначення.

Джерела
  • Морской энциклопедический словарь / Дмитриев В.В. — Санкт-Петербург : Судостроение, 1993. — Т. 2. — С. 341. — ISBN 5-7355-0281-6.
  • Особливості проектування морських транспортних суден: Навчальний посібник / О. В. Бондаренко, О. І. Кротов, Л. О. Матвєєв, С. О. Прокудін. — Миколаїв: УДМТУ, 2003. — Ч. 1. — 72 с.
  • Барабанов Н. В. Конструкция корпуса морских судов. Л.: Судостроение, 1981. — 259 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.